У статті «Війна та транспортники», нещодавно опублікованій на нашому сайті, ми висвітлили стратегічну важливість транспорту та усієї транспортної інфраструктури під час війни.
Транспорт та його інфраструктура мають важливе значення для забезпечення доступу до їжі, ліків та гуманітарної допомоги. При цьому ми наголосили, що транспортні працівники є найважливішим активом, адже саме вони перевозять необхідні товари та людей по цій інфраструктурі.
Наші українські колеги-залізничники вдень і вночі працюють над транспортуванням біженців на захід країни та гуманітарної допомоги; наші моряки, які працюють на борту суден у Чорному морі, під обстрілом;наші працівники авіації залишаються без будь-якої підтримки з боку своїх роботодавців – без житла чи оплати та, як наслідок, під загрозою; та наші водії вантажівок часто ризикують своїм життям, забезпечуючи прифронтові райони, оскільки автомобільний транспорт часто є останнім життєздатним варіантом транспортування вантажів до місця призначення.
Роль транспортників та їхніх профспілок буде вирішальною на етапі післявоєнного відновлення. Нова транспортна реальність в Україні після війни буде суттєво відрізнятися від того, що було раніше, і надзвичайно важливо залучити транспортників та їхні профспілки до предметних та конструктивних дискусій щодо їхнього майбутнього.
Тому ми наполягаємо на ролі соціального діалогу під час процесу відновлення, як це закріплено в договорах ЄС.Враховуючи амбіції України щодо членства в ЄС, це має стати conditio sine qua non (прим. необхідною умовою).
Майбутнє України має будуватися у тісній співпраці та консультаціях з працівниками, сприяючи соціальному діалогу та колективним переговорам відповідно до цінностей та принципів ЄС.
https://storage.mtwtu.org.ua/source/1/3EiyHkQB-bwEQkWEEF5fLrU9iAipf1w9.pdf
