25.06.2025 року групою народних депутатів під головуванням Тимошенко Ю.В. були внесені законопроєкти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування моряків» (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56680) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спеціального режиму оподаткування моряків» (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56681). 27.06.2025 року тексти законопроєктів були опубліковані на сайті Верховної Ради України.
Основна ідея законопроєктів: встановити для моряків, які більше ніж 183 дні перебувають за кордоном України в рейсах, можливість добровільно стати на податковий облік із сплатою:
- податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%;
- військового збору у розмірі 5%;
- єдиного соціального внеску у розмірі 22%.
Пропонується проводити сплату податків та зборів від ставок ITF відповідно до Мінімальної шкали заробітної плати ITF ILO (ITF ILO Minimum Wage Scale) за посадою та рангом моряка. Саме розміри ставок ITF пропонуються як база оподаткування незалежно від фактичного розміру отриманих доходів, валюти виплати, країни реєстрації судна або судноплавної компанії-роботодавця.
У якості «заохочення» за сплату податків пропонується внести зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надавати морякам відстрочку від військової служби терміном на строк дії трудового договору або цивільно-правового договору, але не довше ніж на 2 роки, із можливістю виїзду за кордон для виконання службових обов’язків без додаткових документів та дозволів. Ці положення мають замінити «неефективну», як пишуть самі народні депутати, Постанову Кабінету Міністрів України № 992 від 02.09.2022р.
Народні депутати також пропонують:
1) Внести визначення терміну «Моряк» до Податкового кодексу України і до Кодексу торговельного мореплавства України. Проте, чомусь ці визначення пропонуються в різній редакції.
2) Встановити для моряків спеціальний режим оподаткування та прирівняти їх до самозайнятих осіб. Це однозначно створить фундаментальну правову колізію з чинним трудовим законодавством України та міжнародними нормами, зокрема Конвенцією про працю в морському судноплавстві 2006 року (MLC 2006). Така штучна юридична фікція може призвести до розмивання соціально-трудових гарантій для моряків, які зазвичай забезпечуються трудовим договором (лікарняні, страхування від нещасних випадків на виробництві). Нечітким залишається механізм реалізації прав моряків, які де-факто є найманими працівниками, але де-юре для податкових цілей будуть прирівняні до підприємців.
3) Обрати такий режим оподаткування моряк зможе лише в тому випадку, якщо він проживає постійно в Україні і не є резидентом інших держав. Моряки, які обирають спеціальний режим оподаткування, підлягають постановці на податковий облік, окрім тих, які працюють у країнах-учасниках договорів про усунення подвійного оподаткування та отримують доходи, які підлягають оподаткуванню виключно в країні отримання доходу.
4) Положення щодо оподаткування не будуть розповсюджуватись на моряків - членів екіпажів військових кораблів (суден) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань.
5) Об'єктом оподаткування будуть доходи моряка, отримані від виконання обов'язків моряка на судні незалежно від форми правових відносин (трудовий договір, цивільно-правовий договір, інші форми).
6) Базою оподаткування будуть ставки ITF (International Transport Workers' Federation).
У Пояснювальній записці наводяться приклади ставок ITF на 2025 рік (у перерахунку на гривні за курсом НБУ 41,79 грн/USD на 25.06.2025) з сайту ITF https://www.itfseafarers.org/sites/default/files/n... :
- Капітан: 2 267 USD/міс (94 746 грн/міс)
- Старший механік: 2 061 USD/міс (86 119 грн/міс)
- Старший помічник: 1 464 USD/міс (61 195 грн/міс)
- Матрос (АВ): 673 USD/міс (28 125 грн/міс)
7) Ставки ITF планується застосовувати як базу оподаткування незалежно від фактичного розміру отриманих доходів, валюти, в якій виплачується заробітна плата, країни реєстрації судна, країни реєстрації судноплавної компанії роботодавця.
8) У разі якщо моряк займає декілька посад або має декілька рангів протягом податкового періоду, базою оподаткування є сума ставок ITF за кожну посаду пропорційно до періоду її займання. Моряк самостійно має повідомляти про зміну посади протягом 30 днів з дня такої зміни.
9) Інші доходи моряка, не пов'язані з виконанням обов'язків моряка на судні, оподатковуються на загальних підставах відповідно до норм цього Кодексу.
10) Подавати відповідну декларацію необхідно буде до 31 березня року, наступного за звітним. Податки сплачувати рівними частинами щоквартально до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, або одноразово при подачі річної декларації.
11) До об'єкта оподаткування не будуть включатись компенсаційні та соціальні виплати, доходи, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів України.
12) У разі неподання податкової декларації у встановлені строки або несплати податків та зборів у повному обсязі моряк втратить право на застосування спеціального режиму оподаткування без права на повторне його обрання протягом 3 років з дня втрати такого права.
13) У разі виявлення невідповідності заявленої посади фактично займаній або поданню недостовірної інформації моряк буде зобов'язаний доплатити різницю в податках та військовому зборі, а також сплатити штраф у розмірі 100 відсотків від суми доплати.
14) Для підтвердження займаної посади та рангу моряк повинен буде подати разом з податковою декларацією:
- копію трудового договору (контракту) або цивільно-правового договору;
- копію посвідчення моряка та послужної книжки моряка що підтверджують факт працевлаштування та посаду;
- копію кваліфікаційного документу про професійну морську освіту.
15) Для постановки на податковий облік моряку необхідно буде подати:
- заяву про постановку на податковий облік за встановленою формою;
- копії документа, що посвідчує особу;
- копію кваліфікаційного документу про професійну морську освіту;
- копії документа, що посвідчує особу моряка (паспорт моряка) - Seaman's Identity Document відповідно до Конвенції МОП № 185 про документи, що посвідчують особу моряків (переглянута), 2003 року, виданого компетентним органом України або іншої держави;
- копію діючого трудового договору (контракту) або цивільно-правового договору з судноплавною компанією або документ, що підтверджує укладення такого договору через крюїнгову компанію;
- довідку від крюїнгової компанії (у разі укладення договору через крюїнгову компанію) з зазначенням умов праці та розміру оплати праці моряка.
16) Державна податкова служба України має право проводити перевірки відповідності заявленої моряком посади та рангу фактично займаній посаді шляхом запитів до судноплавних компаній; співставлення з інформацією наявною в профільних органах виконавчої влади. У разі неможливості верифікації документів через міжнародні реєстри, верифікація здійснюється нотаріусом шляхом засвідчення справжності кваліфікаційних документів моряка (включаючи апостиль для іноземних документів) за рахунок заявника.
17) Моряк буде зобов'язаний протягом 10 календарних днів повідомити податковий орган про:
- розірвання трудового договору (контракту) з судноплавною компанією;
- зміну роботодавця;
- припинення трудової діяльності на судні;
- втрату або закінчення строку дії кваліфікаційних документів;
- втрату статусу податкового резидента України згідно з міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування.
18) Контроль за дотриманням моряками умов спеціального режиму оподаткування пропонується здійснювати шляхом періодичних запитів до крюїнгових компаній, шляхом співставлення інформації з міжнародними реєстрами суден та перевірки дійсності трудових договорів через судноплавні компанії, моніторингу податкових зобов'язань та їх виконання.
За законопроєктом відстрочку від призову зможуть отримати моряки за наявності:
а) довідки про взяття на спеціальний податковий облік як самозайнятої особи-моряка відповідно до Податкового кодексу України;
б) дійсного паспорта моряка (Seaman's Identity Document) відповідно до Конвенції МОП №185;
в) дійсних документів про професійну кваліфікацію моряка відповідно до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (ПДНВ-78);
г) дійсного трудового договору або цивільно-правового договору з судноплавною компанією або крюїнговою компанією-резидентом України, що підтверджує факт працевлаштування моряка.
Відстрочка включає право на виїзд за кордон з метою роботи за контрактом на морському судні без додаткових дозволів чи погоджень і буде діяти протягом строку дії трудового договору або цивільно-правового договору, але не довше ніж протягом 2 років з дати надання відстрочки.
Відстрочка припинятиметься у разі:
- втрати статусу самозайнятої особи-моряка відповідно до Податкового кодексу України;
- втрати дійсності документів про кваліфікацію моряка, втрати дійсності паспорта моряка;
- розірвання трудового договору або цивільно-правового договору з роботодавцем;
- втрати громадянства України;
- перебування на території України понад 183 дні протягом календарного року без виконання трудових обов'язків на морському судні.
Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про статус моряка є достатньою підставою для перетинання державного кордону України без додаткових документів чи дозволів.
У разі прийняття в такій редакції закон щодо відстрочки від мобілізації має набрати чинності з 01.01.2026 року за умови набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування моряків».
Пропонується також внести додаткові обов’язки для компаній, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Так, відповідно до законопроєкту «крюїнгові компанії-резиденти України зобов'язані будуть повідомляти Державній податковій службі України про укладення трудових договорів або цивільно-правових договорів з моряками протягом 10 календарних днів; надавати інформацію про умови праці та розмір оплати праці моряків на запит податкових органів; повідомляти про розірвання або зміну умов договорів з моряками протягом 5 календарних днів розірвання таких договорів».
Фактично єдиними позитивним моментом законопроєктів є крок до того, щоб визнати, що постанова № 992 є «неефективною», внести зміни щодо підстав для отримання відстрочки та надати морякам право безперешкодного виїзду за кордон для роботи на морських суднах.
При більш детальному аналізі виявляються значні та суттєві недоліки та ризики цих законопроєктів для моряків.
Подання цих законопроєктів виглядає лише як впровадження додаткового податкового навантаження на моряків. Заробітна плата моряків, які працевлаштовані на суднах іноземних судновласників європейських юрисдикцій, вже оподатковується при виплаті. В такому випадку моряки не зможуть отримати цей спеціальний податковий режим, бо підпадають під угоди про уникнення подвійного оподаткування. Законопроєкт не передбачає постановку на спеціальний податковий облік моряків, якщо вони працюють у країнах-учасницях договорів про уникнення подвійного оподаткування, і їхні доходи оподатковуються виключно в країні отримання доходу. Хоча це має забезпечити уникнення подвійного оподаткування, проте такі моряки не зможуть скористатись відстрочкою від мобілізації. Це породжує не тільки правову невизначеність, але й дискримінацію певної категорії моряків.
Сумнів викликає застосування спеціального податкового режиму, якщо моряк перебуватиме в рейсах менше, ніж 183 дні протягом календарного року.
Законопроєкт пропонує оподатковувати доходи моряків на основі мінімальних ставок Міжнародної федерації транспортників (ITF). На жаль, не всі судна покриті колективними договорами ITF. Непоодинокі ситуації, коли моряк може отримувати фактичні доходи менші, ніж передбачено мінімальними ставками ITF, що може призвести до несправедливого оподаткування для певних категорій моряків. Звичайно, це спрощує адміністрування податків для держави, проте держава перш за все має думати о людях, моряках та членах їх сімей, особливо під час військового стану. Чи народні депутати думають, що моряк має сплачувати податок з доходу, який фактично не отримує?
Запропоновані ставки ПДФО 18% та військовий збір 5% і до того ж ще сплата ЄСВ у сумі 22% сукупно становлять 45%. В пояснювальній записці стверджується, що це нібито «конкурентоспроможний рівень» податків для моряків порівняно з іншими морськими державами? Про який «конкурентоспроможний рівень» податків йде мова, якщо в тій же Пояснювальній записці вказано, що в Греції податки становлять 10-12%, а Норвегія та Філіппіни мають податкові пільги для моряків.
Законопроєкти взагалі не враховують специфіку діяльності компаній, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, покладають на них додаткові обов’язки щодо інформування податкової служби. Це потребуватиме внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» та інших підзаконних нормативно-правових актів.
Порядок надання відстрочки взагалі є вкрай суперечливим. Незрозуміло, яким чином буде надаватись відстрочка, якщо за загальним правилом відстрочка від мобілізації надається ТЦК та СП, а у законопроєкті зазначається, що відстрочка мала б надаватись автоматично на підставі повідомлення Державної податкової служби України про взяття моряка на спеціальний податковий облік як самозайнятої особи-моряка. До того ж у разі закінчення трудового контракту (або цивільно-правового договору) відстрочка припиняється, таким чином вже при в’їзді в Україну по закінченню рейсу моряк підлягатиме мобілізації.
Запропоновані суворі механізми контролю, високі штрафи та можливість втрати спеціального податкового режиму на 3 роки за незначні помилки свідчать про базовий дефіцит довіри між державою та моряками. Якщо пропонується добровільне виконання моряками зобов’язань, то навіщо потрібні настільки жорсткі та всеохоплюючі механізми контролю?
Потребує додаткового аналізу запропоноване визначення терміну «моряк» та зазначені переліки документів, які мають подаватись моряком, особливо враховуючи, що Україна ще не ратифікувала Конвенцію МОП № 185.
Україна до цього часу також не ратифікувала Конвенцію про працю в морському судноплавстві 2006 року. Проте у Пояснювальних записках вже стверджується про відповідність поданих законопроєктів цій Конвенції.
Законопроєкт передбачає одноразові витрати на впровадження у розмірі 94 млн грн (технічні системи: 50 млн грн, організаційні заходи: 16 млн грн, інформаційна кампанія: 28 млн грн) та щорічні витрати у розмірі 78 млн грн (персонал: 40 млн грн/рік, технічне обслуговування: 16 млн грн/рік, адміністративні витрати: 22 млн грн/рік). Чи узгоджені ці витрати з Міністерством фінансів України та Міністерством економіки України? Чи може собі дозволити такі видатки Україна під час повномасштабної військової агресії росії? Чи доцільні ці видатки під час військового стану? Ці питання залишимо без відповідей, проте відповіді на них мусять шукати ті, хто пропонують у такий складний час не полегшити життя українських моряків і допомогти їм, а навпаки, обкласти додатковим податковим навантаженням.
Законопроєкти спрямовані нібито на зменшення «тіньової» економіки, проте надмірний податковий тягар у поєднанні з адміністративною складністю, суворими штрафами та можливістю втрати спеціального режиму оподаткування та відстрочки від мобілізації може мати цілком зворотний ефект. Частина моряків взагалі буде розглядати можливість виїзду з України на інше постійне місце проживання та переходу під юрисдикцію інших країн із більш сприятливими податковими умовами.
Якщо податкове навантаження на українських моряків буде сприйматися як надто високе або несправедливе порівняно з моряками з інших країн, це може знизити їхню конкурентоспроможність на глобальному ринку праці. Судноплавні компанії можуть віддати перевагу найму моряків з країн із простішими або нижчими податковими режимами, що потенційно призведе до зменшення кількості робочих місць для українців або зниження їхнього чистого доходу.
Автори законопроєктів декларують «покращення соціального захисту» як один з якісних показників успіху. Проте, якщо моряки лише для податкових цілей прирівнюються до «самозайнятих осіб», незважаючи на їхні трудові відносини, виникає питання про реальний обсяг та якість цього покращення соціального захисту. Як саме цей спеціальний податковий режим забезпечить повноцінне пенсійне забезпечення, медичне страхування, виплати у разі безробіття чи нещасних випадків на морі на рівні з іншими категоріями найманих працівників? Існує ризик, що моряки сплачуватимуть внески, але не отримають адекватних соціальних гарантій, оскільки їхній юридичний статус залишатиметься розмитим.
Також нагадуємо, що Професійна спілка робітників морського транспорту України (ПРМТУ) багато разів пропонувала державі запровадити прозорі та прийнятні умови оподаткування українських моряків, надавала пропозиції, які містили належне законодавче підґрунтя. На жаль, норми законопроєктів 13416, 13417 не є прийнятними та не надають українським морякам очікуваних позитивних змін в питаннях оподаткування доходів українських моряків, перетину кордону та надання відстрочки від мобілізації. Законопроєкти не відображають належного діалогу з морською спільнотою.
Законопроєкти містять настільки суттєві недоліки, що унеможливлюють їх прийняття у поточній редакції. Штучне прирівняння моряків до самозайнятих осіб, несправедливе податкове навантаження, надмірна бюрократія та драконівські штрафи, а також ігнорування думки морської спільноти можуть призвести до зниження конкурентоспроможності українських моряків та відтоку кваліфікованих кадрів.