Перед моряками як в морі постійно відкриваються нові горизонти, так і на березі на них чекає багато можливостей. Твердження, що моряк спроможний працювати тільки в морі - це давно розвіяний міф. Тисячі моряків перекваліфікувалися та стали гідними працівниками морських організацій, компаній, установ тощо.
ПРМТУ відкриває перед своїми моряками нові перспективи. Майстер-класи, семінари, міжнародні конференції мають на меті показати усю багатогранність морської сфери, і щоб кожен зміг обрати свій шлях. Олександр Тодоров – приклад того, що від третього помічника капітана до менеджера брокерської компанії – один крок. І цей крок називається - бажання.
- Розкажіть, з чого почався ваш шлях у морській галузі?
Після закінчення школи я не знав, ким хочу бути, чим займатимусь по життю. Але розумів одне, я хочу гідний заробіток, а згодом високий рівень життя в рідній країні. Саме тому вступив до Національного університету «Одеська морська академія» на спеціальність судноводій.
Уже після 2 курсу я усвідомив, якщо я хочу домогтися чогось у морській сфері, практика мені просто необхідна. Я недовго шукав кадетські програми в компаніях. Пройшов співбесіду й одразу після здачі сесії вирушив на борт автомобілевоза CONTINENTAL HIGHWAY. Як зараз пам'ятаю, що це був порт Чарльстон, США. Ось із цього і почався мій шлях.
- Чому прийняли рішення змінити море на сушу, рейси на роботу на березі?
Для мене робота в морі — це лише сходинка до чогось нового, цікавого. Втім я завжди підтримував вибір друзів пов'язати життя з морем.
Ще коли був студентом, накривало якесь почуття ейфорії. Подорожі по всьому світу, заробіток «вищий за середній» у рамках нашої держави. Перспективи швидкого зростання і можливість стати молодшим судновим офіцером відразу після закінчення 4 курсу. Маючи такий потенціал, не відразу розумієш, що 2/3 життя доведеться перебувати далеко від дому.
Крім того, буде важкий ненормований графік без вихідних. Але, все ж таки, найголовніший фактор – сім'я. Будучи неодруженим студентом миритися з довгими рейсами, навантаженням було допустимим і навіть раціональним. Але з появою близької людини кожен вихід у море ставав важчим і довшим, а довгоочікувані відпустки в колі рідних пролітали швидше. Але ж настане момент, коли в сім'ї з'являться і почнуть рости діти. Хотілося б брати участь у вихованні та бути їхнім супутником протягом усього життєвого шляху, а не малої його частини.
- Як вплинула Профспілка на вашу кар'єру?
ПРМТУ запросила мене стати учасником IMEC Conference 2019 - The Human Element in Marine Automation, що проходила у Великій Британії. Захід став зосередженням морських фахівців із найрізноманітніших сфер, включно з судновими менеджерами, операторами, судновласниками, профспілками різних країн, представниками різноманітних морських організацій тощо.
З моменту конференції у 2019 році і донині зв'язок з Профспілкою стабільно підтримуємо. Відвідування численних конференцій і заходів, організованих ПРМТУ – чудова платформа, як для особистісного розвитку як фахівця, так і для знайомств із колегами. Приємним бонусом є всілякі подарунки морякам та їхнім родинам.
Внаслідок нашого постійного спілкування Профспілка була в курсі мого бажання і пошуків альтернативної професії на березі. Саме за підтримки ПРМТУ я отримав змогу опинитися на співбесіді, та внаслідок вдалого її проходження – влаштуватися на нову роботу в компанію, де я зараз працюю.
- Розкажіть детальніше, чим ви зараз займаєтеся і наскільки перспективна ця сфера діяльності?
Наразі я працюю в компанії, що надає професійні послуги купівлі та продажу суден і спеціалізованої наводної техніки, комерційного та технічного менеджменту, крюїнгу.
На сьогодні понад 80 % усього обсягу світової товарної торгівлі здійснюється морем. Тому, вважаю поточну сферу діяльності вельми перспективною, враховуючи, що попит на вантажні перевезення зростає з кожним роком.
- Що порадите морякам, які теж хочуть знайти своє покликання на березі?
Не боятися ризикувати. Краще спробувати, ніж усе життя шкодувати про втрачену можливість.
- Сумуєте за морем?
Часом згадую, але це, безумовно, не туга. Морські історії друзів стабільно нагадують робочу атмосферу в морі й чому було прийнято рішення зійти на берег.
Ні на хвилину я не жалкую про час, проведений на судні. Це були незабутні часи та досвід, який дав мені путівку в життя. Але мені завжди хотілося більшого та рухатися далі.
І я безсумнівно, в майбутньому хочу вирушити в круїз на лайнері. Втім, як пасажир, не більше.
