Понад 2280 моряків були залишені на 222 суднах цього року з невиплатою заробітної плати в розмірі $13,1 млн і 30% зростанням кількості випадків порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Міжнародна федерація транспортників (ITF) оприлюднила нові показники, які свідчать про черговий тривожний сплеск кількості залишених моряків у всьому світі.
Станом на 2025 рік щонайменше 2 286 моряків на 222 суднах залишилися в у скрутному становищі — часто без зарплати, їжі чи медичної допомоги. Для порівняння, на цей самий період у 2024 році — який уже став найгіршим роком за кількістю покинутих екіпажів — було зафіксовано 172 випадки, що охоплювали 1 838 моряків і $11,5 млн невиплаченої заробітної плати.
Приголомшливі 37% усіх випадків залишення моряків у 2025 році припадають на арабські країни — це найвищий показник серед усіх регіонів світу. Ще 34% — на Європу (переважно Туреччина, яка досі не ратифікувала Конвенцію про працю в морському судноплавстві, 2006 р.), що більше ніж вдвічі перевищує частку Азійсько-Тихоокеанського регіону, який посідає наступне місце за цим показником.
ITF закликає країни Перської затоки, зокрема Об’єднані Арабські Емірати, а також європейські держави активніше притягати судновласників до відповідальності й запобігати таким випадкам у їхніх портах або поруч із ними.
«Ми спостерігаємо систему зловживань, яку не можна ігнорувати і з якою необхідно боротися, — Стів Троусдейл, Координатор Інспекторату ITF. — Останніми роками в регіоні Перської затоки, зокрема в ОАЕ, значно зросла кількість залишених моряків. І там, і в Європі потрібно робити набагато більше для боротьби з недобросовісними судновласниками, які повинні розуміти, що за це будуть наслідки.
Кожен випадок залишення судна - це ганьба. Це свідоме порушення прав людини, і нездатність покласти край цьому явищу викриває системну проблему в морській індустрії».
«Зручні прапори» під прицілом
«Залишення» має конкретне визначення в міжнародному праві - це означає, що в багатьох випадках морякам не платять зарплату протягом двох місяців або більше, та/або вони залишаються у скрутному становищі, без їжі чи медичної допомоги.
Наведені дані також висвітлюють структурні причини залишення моряків на борту суден. Система «зручних прапорів» (FOC) залишається центральним чинником кризи. Судна, зареєстровані під такими прапорами, як Сент-Кітс і Невіс (26), Танзанія (26) і Коморські острови (18), домінують у списках покинутих суден. Ці прапори пропонують власникам анонімність, дерегуляцію та відсутність перевірок — ціною прямого порушення прав моряків.
Майже 75% покинутих суден у 2025 році перебувають під прапорами держав, які не виконують своїх зобов'язань. Ці держави прапора зазвичай не виконують міжнародних зобов'язань і не застосовують заходів проти судновласників, які відмовляються від своїх обов'язків при перших ознаках фінансових труднощів.
«Система зручних прапорів паразитує на морській індустрії, — додав Троусдейл. — Вона дозволяє судновласникам ховатися за формальними юрисдикціями, тоді як моряки залишаються покинутими на іржавих корпусах суден. І коли країни сприяють цим злочинам, закриваючи на них очі, або, що ще гірше, наживаючись на них, вони стають співучасниками».
ITF вимагає відповідальності
ITF закликає міжнародні регуляторні органи, держави порту і Міжнародну морську організацію вжити термінових заходів.
Оскільки світова торгівля залежить від моряків, ITF попереджає, що подальша бездіяльність загрожує не тільки життю, але й цілісності самої судноплавної галузі — галузі, яка переживає кризу з наймом і збереженням кадрів.
Недостатній контроль і реагування з боку держав прапора і портів, відсутність адекватного страхування суден, а також відмова судновласників брати на себе відповідальність за добробут екіпажу - загальні фактори, які сприяють залишенню суден і ускладнюють вирішення цієї проблеми. Ці недоліки — не просто адміністративні прогалини; вони створюють умови для розвитку індустрії, де моряків викидають, коли компаніям вони більше не вигідні.
«Має бути відповідальність. Якщо ми дозволимо цій експлуатації тривати, ми знищимо ту саму робочу силу, від якої залежить світова торгівля», — підсумував Троусдейл.
