Тимчасовий захист на території Румунії

В’їхати в Румунію дозволяється з метою:

1) короткострокового перебування на території Румунії;

2) отримання тимчасового захисту;

3) отримання притулку.

Права переміщеної з України особи в Румунії залежатимуть від отриманого статусу.

Розглянемо детальніше кожну з наведених вище підстав для дозволеного з правової точки зору перебування у Румунії.

1) Зокрема, громадяни України (за винятком чоловіків віком від 18 до 60 років), які мають можливість пред’явити дійсний закордонний паспорт громадянина України при перетині кордону, можуть в’їхати до Румунії як особи, які в’їжджають для короткострокового перебування, та можуть перебувати в Румунії до 90 днів.

2) Водночас замість в’їзду з правом короткочасного перебування громадянин України може отримати в Румунії статус шукача притулку.

Притулок – це форма захисту, яка дозволяє іноземцю, який не може повернутися до країни походження, залишитися в Румунії. Особа вважається шукачем притулку з моменту, коли остання попросить про це. Із зазначеного моменту особу не можна вилучити (депортувати) до країни походження.

Подати заяву на притулок можна безпосередньо в пункті перетину кордону, або пізніше в будь-якому місці Румунії.

Як шукачу притулку громадянину України буде видано бланк заяви про притулок, який можна заповнити з допомогою посадової особи.

Особа повинна буде подати всі наявні у неї документи, які стосуються її особистої ситуації, а також документ для перетину державного кордону, після чого вона отримає тимчасовий документ, що посвідчує особу для шукачів притулку, виданий Генеральною інспекцією з питань імміграції.

Генеральна інспекція з питань імміграції призначить попередню співбесіду та додаткову співбесіду для визначення форми захисту. Важливо відвідати обидві співбесіди, представити всі наявні у вас докази та правдиво відповісти на всі запитання.

Усі клопотання про надання притулку в Румунії розглядаються та вирішуються Головною імміграційною інспекцією, і зазвичай вони розглядаються протягом одного-двох місяців.

Під час процедури надання притулку ви маєте право залишатися на території Румунії і бути захищеними від видворення, екстрадиції, примусового повернення.

Права шукачів притулку регулюються Законом 122/2006 та включають:

• право отримати тимчасовий документ, що посвідчує особу;

• право на безоплатну первинну медичну допомогу та відповідне лікування, невідкладну допомогу, а також безоплатну медичну допомогу та лікування у випадках гострих або хронічних захворювань, що загрожують життю;
• право на доступ до ринку праці на умовах, встановлених законом для громадян Румунії, після закінчення 3-місячного періоду з дати подання заяви про надання притулку.

3) Найбільш цікавим з точки зору швидкості та спрощеності процедури оформлення для громадян України видається оформлення у Румунії тимчасового захисту.

При цьому зазначимо, що у разі отримання громадянином України дозволу на проживання в Румунії в якості отримувача тимчасового захисту, громадянин може скористатись правами, які випливають з тимчасового захисту, лише в Румунії.

Для отримання тимчасового захисту необхідно буде зробити фотографію та зареєструвати відомості про:

– прізвище та ім’я;

– дату народження;

– громадянство (національність);

– стать;

– сімейний стан;

– адресу у Румунії.

Одержувачам тимчасового захисту Генеральна міграційна інспекція видасть дозвіл на проживання на території Румунії та надасть персональний цифровий код.

Особи, які користуються тимчасовим захистом, на території держави Румунія, наділяються наступними правами:

– правом на отримання письмової інформації про положення, що стосуються тимчасового захисту, зрозумілою особі мовою;

– правом бути найнятим фізичними або юридичними особами, здійснювати незалежну діяльність, дотримуючись правил, що стосуються професії;

– право на отримання безкоштовної первинної медичної допомоги та відповідного лікування, на невідкладну допомогу, а також на безоплатну медичну допомогу та лікування у випадках гострого або хронічного захворювання, що загрожує життю тощо.

Будь-яка особа, яка перебуває на території Румунії на умовах тимчасового захисту, повинна дотримуватись чинного законодавства, зокрема, законодавства про правовий статус іноземців.

Особа, що надає житло громадянину України, який законно в’їхав на територію Румунії, зобов’язана повідомити про це компетентний територіальний орган поліції протягом 3 днів з дня переїзду громадянина України до наданого йому житла.

У разі перебування в готелі необхідно зареєструватись в адміністрації, яка протягом 24 годин повідомить необхідні дані до компетентного територіального органу – поліції. У цьому випадку дані також надаватимуться співробітникам поліції з Головної Імміграційної Інспекції та Головної Інспекції Румунської Поліції на їх запит.

Фінансової підтримки на оренду житла станом на теперішній час держава не надає, але фізичні та юридичні особи, які приймають та розміщують українців, отримують відшкодування витрат на добове проживання та харчування.

Громадяни України, які прибувають із зони збройного конфлікту в Україні, мають право користуватися медичними послугами, предметами медичного призначення, ліками, медичними виробами, що включені до національних програм лікування так само, як громадяни Румунії, які застраховані, без жодних доплат. Медичні послуги за умов спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги надаються без направлення лікаря.

Громадяни України можуть безкоштовно користуватись залізницями Румунії CFR Călători.

Додатково відмітимо, що громадяни України можуть безкоштовно відкривати та адмініструвати поточний рахунок у Румунії, здійснювати міжбанківські та внутрішньобанківські платежі.

Для отримання додаткової інформації:

Румунська національна рада у справах біженців: +40 730 073 170/+40 721 206 926

IOM Romania: 021 210 3050

Допомога у фінансово-банківських послугах: 0373514244 (електронна пошта: suport.linia1@bcr.ro)

Допомога українським громадянам, які потребують своєчасної та достовірної інформації: https://dopomoha.ro/uk?fbclid=IwAR3q1kla1W3Rb9yIhEOQ6nMU1zdjh7QX82ym9kr0LmpN1paXfFitSv2x2tM.

Допомога українцям у Румунії: https://refugees.ro/.

Генеральна інспекція з питань імміграції у Румунії: 021 414 44 94, 021 410 75 13. Контакти підрозділів Генеральної інспекції з питань імміграції залежно від регіону: https://igi.mai.gov.ro/contact/.

ВИЇЗД ЗА МЕЖІ ТЕРИТОРІЇ РУМУНІЇ

Якщо особа бажає повернутись в країну походження, органи державної влади Румунії нададуть їй таку можливість. Поки термін тимчасового захисту не закінчився і виходячи з обставин, що зберігаються в країні походження, громадянин зможе знову повернутись на територію Румунії.

Звертаємо вашу увагу, що втрата особою статусу тимчасового захисту можлива лише у виняткових випадках, до яких належать вчинення:

– тяжкого злочину проти миру, проти людства або воєнного злочину;

– іншого тяжкого злочину за межами Румунії до в’їзду в цю державу під час користування тимчасовим захистом;

– дій, що суперечать цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй;

або існування вагомих підстав вважати дії певної людини загрозою для безпеки Румунії, громадського порядку у державі.

Жодні інші дії громадянина України не є підставою втрати тимчасового захисту.

В цілому тимчасовий захист припиняється:

– при досягненні максимальної тривалості;

– у будь-який час за рішенням Ради Європейського Союзу.

СТАТУС ПОДАТКОВОГО РЕЗИДЕНТА

Зазначене питання регулює Конвенція між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу від 29.03.1996 року, ратифікована Україною 21.10.1997 року (далі – Конвенція від 29.03.1996 року).

Податками на доход і на капітал вважаються, зокрема, податки на доходи від відчуження рухомого або нерухомого майна, а також податки на заробітну плату.

Відповідно до ст. 4 Конвенції від 29.03.1996 року термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації, місцезнаходження керівного органу або будь-якого іншого подібного критерію.

Тобто за загальним правилом резидентство визначається місцем проживання особи.

Якщо фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

а) вона вважається резидентом Договірної Держави, де вона має в своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, в якій вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);

Наприклад, якщо моряк та члени його родини постійно проживатимуть на території Румунії та отримають у цій країні постійне житло, останні вважатимуться резидентами Румунії. У разі наявності постійного житла як в Україні, так і у Румунії, резиденство визначатиметься особистими та економічними зв’язками з державою (враховуючи Лист ДФС України від 24.03.2016 року № 3053/Л/99-99-17-02-03-14, в подібному випадку розглядатимуться сімейні і соціальні зв’язки особи, її заняття, політична, культурна або інша діяльність, місце бізнесу, місце, з якого вона керує своєю власністю тощо. Якщо особа, що має житло в одній державі, влаштовує інше житло у другій державі, зберігаючи перше, то той факт, що вона зберігає перше у середовищі, де вона постійно проживала, працювала, де знаходиться її сім’я і власність, може разом з іншими елементами продемонструвати, що вона зберігає центр життєвих інтересів у першій державі (у цьому випадку країною резидентства залишиться Україна).

b) якщо неможливо визначити Договірну Державу, в якій особа має центр життєвих інтересів, або якщо особа не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом Держави, де вона звичайно проживає;

Цей пункт є актуальним для тих випадків, коли особа не має постійного житла в Україні та ще не набула його у Румунії.

c) якщо особа звичайно проживає в обох Договірних Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, особа вважається резидентом Договірної Держави, національною особою (громадянином) якої вона є;

З огляду на положення ст. 15 Конвенції від 29.03.1996 року винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється у другій Договірній Державі, одержана у зв’язку з цим винагорода може оподатковуватись у цій другій Державі.

Наприклад, якщо моряк та члени його родини продовжуватимуть залишатись резидентами України, то їх доходи зможуть оподатковуватись в Румунії тільки якщо вони працюють за наймом на території Румунії (на підприємствах у Румунії, під прапором Румунії тощо).

Незалежно від положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

а) одержувач перебуває в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду;

Тобто зокрема, якщо моряк і його родина залишаються резидентами України і перебувають у Румунії протягом періоду не більше 183 днів за рік, то вони підлягатимуть оподаткуванню в Україні; але якщо вони перебувають у Румунії протягом більшого проміжку часу, то їх дохід оподатковуватиметься у Румунії.

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави;

Якщо наймачем моряка-резидента України або членів його родини є компанія, яка не належить до резидентів Румунії, то оподаткування доходів здійснюватиметься тільки в Україні; водночас якщо компанія – резидент Румунії, то податки сплачуватимуться у Румунії.

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.

Незалежно від попередніх положень, винагорода, що одержується у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється на борту морського судна, що експлуатується в міжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є підприємство.

Тобто, наприклад, якщо моряк є резидентом України, то його дохід буде оподатковуватись у Румунії, якщо роботодавцем моряка/судновласником/ підприємством, яке експлуатує морське судно є підприємство–резидент Румунії.