Імплементація міжнародних стандартів — міжнародне зобов’язання, яке Україна виконує для активізації євроінтеграційних процесів. Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS) є одним з цих стандартів.
Ще в серпні 2022 року Державна податкова служба України (ДПС), як компетентний орган України, стала учасником Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (далі – Багатостороння угода CRS), у рамках якої країни мають здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами. З метою приведення національного законодавства у відповідність до взятих на себе міжнародних зобов’язань, 20 березня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон 2970-ІХ), який набрав чинності 28 квітня 2023 року.
5 серпня 2024 року ДПС отримала лист від Міністерства закордонних справ України про набрання чинності Багатосторонньої угоди СRS 28 червня 2024 року. Тепер Угода включена до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Цей крок підкреслює рішучість рухатися в напрямку боротьби з ухиленням резидентів України від сплати податків.
Згідно із Загальним стандартом звітності CRS, Україна здійснила перший обмін інформацією про підзвітні фінансові рахунки з країнами-партнерами 30 вересня 2024 року, охоплюючи дані за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважається попередній календарний рік. У вересні 2024 року предметом обміну даними із державами-партнерами стала інформація по банківських рахунках з високою вартістю, тобто, у термінології CRS – це рахунки фізичних осіб з залишком або вартістю понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року. Інформація по рахунках з низькою вартістю, тобто ті, які мають залишок або вартість до 1 млн доларів США на 31 грудня 2024 року, стануть предметом обміну у вересні 2025 року.
Варто зазначити, що самого лише факту приєднання України до Багатосторонньої угоди CRS для автоматичного обміну інформацією недостатньо: обмін здійснюється лише за умови, що обидві держави надали згоду на обмін. Актуальний перелік держав – учасниць обміну, а також перелік держав, із якими Україна здійснюватиме обмін, можна знайти в розділі «Activated exchange relationships for CRS information» на веб-сторінці (https://web-archive.oecd.org/tax/automatic-exchang...).
- Як впровадження CRS вплине на моряків, які працюють за кордоном?
Основною метою запровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією за CRS є виявлення закордонних статків резидентів з метою забезпечення належного виконання ними податкових зобов’язань. Нормами чинного податкового законодавства України встановлено, що доходи, отримані фізичною особою — резидентом України з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні.
Якщо фізична особа є резидентом юрисдикції, в якій знаходиться фінансова установа (банк), у якій особа має підзвітний рахунок, то тоді CRS не впливатиме на цю особу. Тобто, якщо громадянин України, який є податковим резидентом України, діє виключно в межах юрисдикції Україні та використовує при цьому банківський рахунок, відкритий в Україні, інформація по його рахунку не передаватиметься для обміну за стандартом CRS.
Обмін за стандартом CRS матиме вплив на моряків та інших фізичних осіб, які для податкових цілей вважаються резидентами України, однак мають підзвітні (банківські) рахунки поза межами України. За таких умов підзвітні фінансові установи іноземних юрисдикцій (фінансові агенти), у яких відкриті такі банківські рахунки, передаватимуть інформацію по цих рахунках до компетентного органу у своїй державі, а останній — до податкових органів України.
Для оцінки можливого впливу обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS на українських моряків, які працюють за кордоном, необхідно ретельно проаналізувати та обґрунтувати своє податкове резидентство. З цією метою варто приймати до уваги наступне:
- положення чинного податкового законодавства України (підпункт 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України) та критерії віднесення фізичної особи до податкового резидента України;
- положення двосторонньої угоди (конвенції) про усунення (уникнення) подвійного оподаткування із державою, в якій моряк отримує прибуток, має центр життєвих інтересів або постійно проживає (за умови, якщо Україна підписала таку угоду/конвенцію із відповідною юрисдикцією, у якій проживає/перебуває моряк та в якій в нього відкритий фінансовий рахунок);
- інформацію, яку моряк вказав про себе (адреса проживання, телефонний номер підзвітної особи чи вказівки щодо переведення коштів до певної країни тощо) в опитувальнику при відкритті банківського рахунку.
- Чому обґрунтування податкового резидентства має суттєве значення?
- Чи змінюються вимоги для моряків щодо звітності про доходи в рамках стандарту CRS?
Тому що кожна підзвітна фінансова установа (банк) самостійно здійснює аналіз та оцінку інформації про особу. Якщо фінансова установа (банк) матиме інформацію не лише про українське податкове резидентство моряка, але й відомості, які вказуватимуть на його потенційне податкове резидентство в інших юрисдикціях, не виключено, що інформація по рахунку моряка може бути направлена як до України, так і до інших країн. Варто зауважити, що для перевірки резидентства особи іноземна підзвітна фінансова установа (банк) може направити запит про надання анкети самоідентифікації.
Окрім того, суттєву роль в обґрунтуванні податкового резидентства відіграють положення конвенцій про уникнення (усунення) подвійного оподаткування, оскільки кожна юрисдикція визначає власні критерії, за якими особа вважається резидентом тої чи іншої держави. Тому для аналізу та обґрунтування податкового резиденства моряку доцільно звернутися до консультанта.
Запровадження стандарту звітності по CRS не змінює вимоги щодо звітності про доходи моряків. Стандарт CRS запроваджує дві нові форми звітів:
1) звіт по підзвітних рахунках, який подають підзвітні фінансові установи (банки, депозитарні установи тощо);
2) звіт в розрізі юрисдикцій, який подається податковим резидентом України, який належить до міжнародної групи компаній (стосується юридичних осіб). Жоден із вказаних звітів не подається моряками.
Окремого аналізу потребують випадки, коли моряк, який є резидентом України, має контроль над іноземною компанією (наприклад, є учасником або акціонером тощо). У такому разі, іноземна підзвітна фінансова установа (банк) може запитати інформацію про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників (якщо іноземна компанія має місце ефективного управління на території України або веде діяльність через постійне представництво). До того ж, за умови отримання податковими органами України інформації про те, що моряк є особою, яка здійснює контроль над КІК (контрольована іноземна компанія), окремої перевірки потребуватиме факт, чи подавалася своєчасно звітність по КІК.
У підсумку маємо додати, що обмін фінансовою інформацією за стандартом CRS матиме пролонговані в часі наслідки, оскільки за наявності правових підстав дасть можливість податковим органам України збільшувати суму податкових зобов’язань, застосовувати заходи відповідальності тощо, а тому вже зараз варто проаналізувати свій податковий статус задля мінімізації чи виключення можливих негативних ризиків, пов’язаних із іноземними статками.
