Відповідно до Договору про асоціацію, який ЄС уклав з Україною у 2017 році, для громадян України при в’їзді на територію Іспанії потрібно мати лише біометричний паспорт. Без отримання тимчасового захисту вона можуть легально перебувати на території Шенгенського простору 90 днів.
Для отримання тимчасового захисту громадяни України можуть звертатися у центри "прийому, притулку і перенаправлення" Міністерства з питань інтеграції, соціального забезпечення і міграції, створені з цією метою, а в тих областях, де такі центри не будуть створені - до обласних поліцейських ділянок і, у відповідних випадках, до місцевих органів національної поліції, які будуть визначені.
Більше інформації щодо місць, де можна подати заявку на отримання тимчасового захисту, можна отримати за наступним посиланням:
Заява на отримання тимчасового захисту оформлюється особою шляхом особистої явки до співробітників Національної поліції в місцях, зазначених вище. Заява має включати ідентифікаційні дані, сімейні дані та дані про проживання в Україні тощо. При оформлені відповідної заяви, громадяни України мають надати посвідчення особи та проїзні документи, та іншу інформацію, необхідну для встановлення відповідності вимогам для отримання тимчасового захисту.
Рішення про надання або відмову в тимчасовому захисті приймається відповідним управлінням внутрішніх справ. Позитивне рішення може бути завантажене з веб-сторінки Міністерства внутрішніх справ: https://servicio.mir.es/nfrontal/asi_desc_res.html. Тимчасовий захист дає право на отримання дозволу на проживання з правом на роботу. Цей дозвіл буде дійсним поки буде діяти захист.
Особа, яка отримала тимчасовий захист, повинна звернутися в обласні чи місцеві поліцейські ділянки для оформлення документа, що посвідчує особу іноземця (TIE) за наступним посиланням: https://sede.administracionespublicas.gob.es/icpplus/index
Тимчасовий захист діє впродовж одного року, та автоматично продовжується ще на один рік після закінчення першого року дії якщо орган, компетентний визнати тимчасовий захист, його не припинив.
Виїзд за межі Іспанії
Особи, які отримують тимчасовий захист, крім права на проживання та роботу, можуть отримати проїзний документ, якщо вони обґрунтовують необхідність виїзду з країни і не мають паспорта або проїзного документа, чи у випадку їх недійсності.
Також, вони можуть отримати право на прийняття на національній території: якщо особа, яка отримує тимчасовий захист на іспанській території, знаходиться або має намір в'їхати без дозволу на територію іншої держави-члена Європейського Союзу протягом періоду, що охоплюється цим рішенням, їй буде знову наданий дозвіл на в’їзд на національну територію.
Інформацію щодо зупинення дії тимчасового захисту внаслідок довготривалого перебування за межами території Іспанії можна отримати за телефоном гарячої лінії для українців за телефоном: +34 910 474 444 (українською мовою) або за телефонами, які діють у відповідних провінціях: https://www.inclusion.gob.es/es/ucrania/telefonos/index.htm.
Статус податкового резидента
Відповідно до іспанського податкового законодавства, фізична особа вважається податковим резидентом Іспанії, якщо вона відповідає наступним умовам:
- фактичне перебування на території Іспанії 183 дні протягом календарного року.
Треба зауважити, що дні не обов’язково рахуються послідовно, тому потрібно уважно стежити за днями свого перебування в Іспанії; та
- наявність бізнесу або місця роботи в Іспанії (тобто, основне джерело доходів знаходиться на території Іспанії); або
- якщо на території Іспанії постійно проживають дружина (чоловік) або діти, і є фінансово залежними від відповідної особи.
В Іспанії дії прогресивна шкала оподаткування. При цьому податок на доходи фізичних осіб становить від 19% до 48-50% від річного доходу залежно від розміру щорічного доходу.
Звертаємо увагу, що всі округи Іспанії автономні у своєму законодавстві, яке може відрізнятись у кожному регіоні, особливо це стосується оподаткування та ставок податків.
Кожен автономний округ Іспанії має право встановити свою власну мінімальну суму, яка не підлягає оподаткуванню або власні пільги з податку на майно та нерухомість, податку на багатство або дарування.
Таким чином, податкові зобов’язання можуть відрізнятись від одного автономного округу до іншого.
Також варто брати до уваги положення Конвенції між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Королівства Іспанії про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 01.03.1985 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724_006#Text.
Ця Конвенція застосовується до осіб, які мають постійне місцеперебування в Україні та/або в Іспанії (п. 1 ст.1).
Відповідно до ст. 1 (3, b) вважається, що особа має постійне місцеперебування в тій державі, де вона зазвичай перебуває. Також, відповідно до ст. 1 (3, c), вважається, що особа має постійне місцеперебування в тій державі, громадянином якої вона є. Так, особи, які зазвичай проживають в Україні, або які мають громадянство України у рамках цієї Конвенції вважаються особами з постійним місцеперебуванням в Україні.
Як зазначено в п. 3 ст. 12 “Доходи фізичних осіб”, заробітна плата та інші подібні винагороди, які отримують фізичні особи за роботу по найму на борту транспортних засобів, що використовуються у міжнародних перевезеннях, можуть оподатковуватись лише в тій Договірній Державі, де знаходиться фактичний керівний орган особи, яка здійснює міжнародні перевезення.
Так, доходи моряків з громадянством в Україні, які працюють на морських та річкових суднах, що здійснюють міжнародні перевезення можуть обкладатись податками в Україні або в Іспанії, відповідно до місця фактичного місцезнаходження керівного органу, що експлуатує відповідне морське/річкове судно.
