Голова ПРМТУ Олег Григорюк: «В інтерв'ю порталу ЦТС розповів про наслідки поточної ситуації щодо неможливості перетину кордону для українських моряків. Забігаючи наперед, скажу, що наслідки матимуть незворотний характер. Тому вкотре закликаємо керівництво країни почути голос моряків».Інтерв’ю з головою профспілки робітників морського транспорту України Олегом Григорюком.
За даними Міжнародної палати судноплавства (ICS), кількість моряків з України, які задіяні в міжнародному торгівельному судноплавстві, складала на початок російської військової агресії проти України близько 50 тис. осіб. Це шостий показник серед "морських націй" світу (за іншими даними, це число може сягати 70 тис.). Для порівняння, моряків країни-агресора у світі приблизно 200 тис. Сумарно доля моряків з України та росії у світовому торгівельному флоті сягає майже 15%.
Як і більшість українських чоловіків, з початком війни моряки потрапили під заборону на виїзд з країни. З одного боку, рішення зрозуміле і логічне. З іншого - в такій ситуації вітчизняні працівники моря ризикують втратити свої позиції на конкурентному світовому ринку, де вже давно ведуть експансію вихідці з азійських країн, і куди буде важко "втиснутися" після тривалої перерви. Знову ж таки, у більш вигідній позиції виявляться росіяни, які, не дивлячись на санкції, все рівно продовжують працювати і зможуть потіснити на морському ринку праці українців.
Консалтингова компанія Drewry зазначає, що вторгнення росії в Україну особливо вплине на доступність офіцерів для світового торговельного флоту, що призведе до зростання інфляції заробітної плати та підвищення витрат на експлуатацію суден. Через це міжнародні організації та ПРМТУ вже звернулись до керівництва України з проханням дозволити морякам виїзд за кордон для роботи.
Наскільки таке рішення може стати критичним для збереження військового резерву країни та які можуть бути довгострокові наслідки? Своєю позицією в інтерв'ю ЦТС поділився голова Професійної спілки робітників морського транспорту України Олег Григорюк.
Яке місце зараз посідає Україна у світовому морському судноплавстві?
На жаль, на цей час Україна майже повністю втратила можливості бути ефективним та впливовим гравцем в сфері міжнародних морських перевезень вантажів. Загальний тоннаж всіх українських суден, що експлуатуються в міжнародних рейсах, є меншим за один сучасний контейнеровоз або танкер. Відсутні можливості для будь-якого лобіювання інтересів України в сферах комерційної експлуатації та менеджменту суден, фрахтування, морського страхування.
В цих умовах уряд України, не маючи будь-яких сильних аргументів, змушений лише звертатися з проханнями до іноземних держав-партнерів України заборонити перевезення російської нафти або обмежити суднозаходи до портів росії.
Фактично, на сьогодні сфера зайнятості моряків є єдиним сектором в міжнародному торговельному мореплавстві, в якому Україна все ще зберігає провідні позиції.
Слід підкреслити, що чинною Морської доктриною України до 2035 року визначено, що в умовах суттєвого зменшення кількості суден під українським прапором, зовнішня трудова міграція є для українських моряків єдиною можливістю працювати за фахом, підтримувати рівень кваліфікації та зберігати професійну придатність.
Які наслідки несе війна росії проти України в контексті глобального торговельного судноплавства?
За даними The Seafarer Workforce Report 2021, в світовому торговельному мореплавстві працює 1,89 мільйона моряків. Сумарно росія та Україна забезпечують майже 15% цієї кількості. Консалтингова компанія Drewry зазначає, що вторгнення росії в Україну вплине на доступність моряків для світового торговельного флоту, особливо офіцерів, що призведе до зростання інфляції заробітної плати та підвищення витрат на експлуатацію суден.
Але, як саме від цього постраждають українські морські офіцери?
Аналітики Drewry також зазначають, що росіяни та українські офіцери у великій кількості працюють на танкерах, як нафтових, так і газових, робота на яких вимагає найвищої кваліфікації та потребує тривалої підготовки. Іншим сектором торговельного мореплавства, де українські офіцери найбільше конкурують з росіянами, є офшорне судноплавство.
Особливість роботи моряків в цих секторах - короткі терміни дії контрактів, пов’язані з недопущенням втоми моряків та, як наслідок, ризиків настання аварійних подій. В цих умовах судновласники, оператори та крюїнгові компанії змушені змінювати традиційні для них ринки праці моряків в пошуках готового до робити офіцерського складу.
Російські моряки, незважаючи на наявні логістичні обмеження, все ще мають можливості вільного пересування для працевлаштування на суднах, що призводить до того, що все частіше українського офіцера змінює саме росіянин.
Таким чином, українські моряки, не маючи можливості своєчасно замінити своїх колег, втрачають робочі місця, що напрацьовувалися і створювалися роками. Особливо критична ситуація в секторах танкерного та офшорного судноплавства, де професійна підготовка вимагає додаткових витрат та значних капіталовкладень.
Слід відзначити, що присутність українських моряків на міжнародному ринку праці - це ще й додаткова можливість тиску на морську галузь країни-агресора.
Поясніть.
Паралельно зі згортанням діяльності в рф міжнародних компаній, чи не найперші "санкції" проти росії застосували звичайні робітники - докери, які масово відмовлялися розвантажувати судна з російськими товарами, особливо з нафтою, в портах Великобританії, Швеції, Канади, Нідерландів.
Українські моряки також масово відмовляються від заходу до портів росії, що призводить до токсичності російських вантажів для судновласників.
Таким чином, уряду України слід всіма засобами підтримувати активну позицію моряків та докерів, збереження якої є можливим виключно у разі, якщо українські моряки, в першу чергу офіцери, будуть постійно представлені в світових портах.
Яка позиція міжнародних морських організацій та неурядових об'єднань щодо питання заміни екіпажів, викликаного неможливістю українських моряків працювати?
За даними Міжнародної морської організації (ІМО), на цей час 65 держав та два асоційовані члени цього агентства ООН визнали моряків ключовими робітниками.
Рада ІМО на своїй позачерговій надзвичайній сесії з оцінки наслідків для судноплавства через ситуацію в Чорному та Азовському морях рішуче засудила військову агресію росії проти України, а також закликала всі держави надавати максимальну підтримку морякам, у тому числі: визнати моряків ключовими робітниками, забезпечити можливості для вільного пересування моряків на/з судна, надавати морякам відстрочку від військової служби.
09 березня генеральним секретарем Міжнародної федерації транспортників (ITF) Стівеном Коттоном направлено звернення президенту України Володимиру Зеленському з проханням надати морякам можливість перетину державного кордону України для початку роботи на суднах.
Аналогічне звернення також направлено президенту України найбільшими об’єднаннями судновласників та операторів суден: International Chamber of Shipping, InterManager, InterTanko, International Maritime Employment Council (IMEC), International Marine Contractors Association (IMCA) та International Federation of Shipmaster’ Association (IFSMA), віце-президентом якої я маю честь бути.
Українськими морськими громадськими організаціями та бізнес-об’єднаннями надіслані десятки листів до президента та прем’єра України з проханням найшвидшого вирішення поточної кризової ситуації. Українськими моряками створено кілька петицій до президента, а петиція, адресована Верховній Раді України, набрали понад 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду.
Коли справа стосується отримання дозволу на перетин кордону для моряків, про яку кількість осіб йде мова?
На жаль, на цей час в Україні відсутні офіційні державні статистичні дані щодо загальної кількості активних моряків, які постійно працюють на іноземних суднах в міжнародному судноплавстві. Проте, за даними з офіційного сайту статистики Конференції ООН з торгівлі та розвитку, загальна кількість українських моряків дорівнює 76 442 особам. Наведена цифра, в тому числі, включає громадян України - моряків, які станом на 24 лютого 2022 року постійно проживали на тимчасово окупованій території АР Крим, а також в містах Херсон, Маріуполь, Бердянськ. Станом на 24 лютого орієнтовно 60% від загальної кількості моряків (46 000) перебували на суднах за межами України.
Частина моряків в перші дні агресії росії вступили до лав Збройних Сил України.
Частина моряків, які перебувають в Україні, відмовляється від контрактів через небажання залишати свої родини в Україні. Інша частина моряків перебуває у стані оновлення своїх професійних дипломів, та проходить обов’язкову спеціальну підготовку.
Як наслідок, щомісячний максимальний обсяг моряків, які з урахуванням поточних логістичних обмежень можуть бути направлені всіма крюїнговими компаніями України для заміни інших українських моряків, що вже перебувають за кордоном, не перевищує 5 000 осіб.
З огляду на мобілізаційний аспект, виникає питання: чим моряки кращі за інших чоловіків, які б хотіли виїхати за кордон?
Враховуючи, що переважна більшість українських моряків не має жодної військової спеціальності, така кількість моряків не може значно вплинути на забезпечення мобілізаційного резерву Збройних Сил України.
Крім того, українські моряки направлятимуться для заміни інших громадян України, які повертатимуться в Україні, підтримуючи загальних баланс резервістів.
Джерело: https://cfts.org.ua/articles/sushiti_vesla_chi_var...
