Частиною нашого світогляду уже тривалий час є стереотипи та упередження, які стають причиною стигматизації. Вони бувають різні, однак усі породжують стигматизацію – негативне та упереджене ставлення, яке призводить до дискримінації та ізоляції від суспільства.
Прояви стигматизації можуть мати різноманітні форми, такі як гендерна, расова та етнічна, вікова, за ознакою сексуальної орієнтації, релігійна, за станом здоров’я. Будь-яка характеристика, що відрізняє людину від загальноприйнятих соціальних норм може стати причиною стигми.
Стигма приносить численні негативні наслідки, які безпосередньо впливають як на індивідуума, так і на життя всього колективу. Кожна форма має наслідок у вигляді психологічного руйнування особистості, що включає зниження самооцінки та впевненості в собі, зумовлює появу стресу та емоційного виснаження, втрату мотивації та інтересу до роботи, підвищує ризик конфліктів та ізоляції від контакту з іншими людьми.
Стигматизація це приклад насилля на робочому місці. Випадки насильства та домагання в трудовій сфері є неприйнятними, тож для забезпечення права на рівність і захист від дискримінації у сфері зайнятості та праці для усіх учасників трудових відносин, робітники морського транспорту мають знати про Конвенцію Міжнародної організації праці № 190 та супровідну Рекомендацію до неї № 206, а також Конвенцію про працю в морському судноплавстві (MLC, 2006). Саме MLC, 2006 детально описує обов'язки держав та судновласників у наданні захисту робітникам морського транспорту.
Не мовчіть про свої проблеми. Будьте активними у боротьбі за свої права, адже лише так можна подолати стигматизацію та забезпечити рівність для всіх.
Разом ми можемо побудувати суспільство, в якому кожен відчуватиме себе захищеним і поваженим. Кожен моряк, портовик та працівник берегової організації має право на гідне ставлення, і тільки разом ми можемо знищити стигматизацію.
