До ПРМТУ щодня за допомогою звертаються десятки моряків та їх родини. У кожного своя проблема: хтось потребує матеріальної підтримки, комусь необхідна консультація з інспектором ITF, а іншим із юристами.
Втім, нещодавно до ПРМТУ звернулася дружина моряка із дуже нетиповою для нас проблемою. Жінка попросила допомоги у репатріації тіла чоловіка із Грузії до окупованого Маріуполя.
Після рейсу моряк списався в Грузію, не жалівся на стан здоров'я і на зйомній квартирі чекав, коли до нього доєднається його родина. Одного ранку моряк перестав підтримувати зв'язок із рідними.Згодом їм повідомили невтішну новину: моряк помер. Лікарі констатували, що смерть настала з природних причин, його професійна діяльність ніяк не пов'язана зі ситуацією, яка склалася.
Родичі відразу розпочали процес репатріації та зіткнулися з купою проблем та перешкод. Батьки моряка бажали, щоб сина повернули до рідного міста - Маріуполя, і там поховали.
Профспілка робітників морського транспорту України тримала зв'язок із сім'єю моряка та консультувала.
Через деякий час за допомоги ПРМТУ тіло повернули до тимчасово окупованого Маріуполя, як це і просила родина.Всі репатріаційні витрати, які через війну підвищилися вдвічі, родина несла самостійно, адже смерть моряка настала поза контрактом. Тому ПРМТУ разом з ITF Seafarers' Trust компенсували витрати на репатріацію тіла померлого моряка.
Інколи до нас звертаються родини моряків, котрі вже «відбили пороги» у всіх службах та інстанціях, жодна з яких не була спроможна допомогти. У таких випадках остання надія у людей - це Профспілка. ПРМТУ немає іншого вибору, як допомогти будь-якою ціною, навіть у таких складних ситуаціях, які вимагають максимальної оперативності. Втім, уже майже рік триває повномасштабна війна і за цей час ми навчилися реагувати на ті виклики, які готує для нас сучасність.
