Моряки – особлива категорія працівників. Через свою діяльність та обмеженість ресурсів охорони здоров'я на борту судна вони піддаються більшим ризикам для здоров'я, ніж населення в цілому.
Саме тому на вантажних суднах важливо правильно управляти водними ресурсами, а також приділяти особливу увагу якості споживаної їжі. Належне поводження з водними ресурсами та продуктами на суднах є профілактичним заходом для запобігання розвитку інфекційних захворювань, які є серйозною проблемою для таких людей, як моряки, з обмеженим доступом до медичної допомоги.
У цій статті ми розглянемо основні аспекти, що стосуються постачання, зберігання та споживання води та харчових продуктів на морських суднах.
У статті IV Конвенції про працю в морському судноплавстві (MLC) 2006 року, ухваленої Міжнародною організацією праці,та ратифікованю 122 державами, зазначається, що кожен моряк має право на гідні умови праці та життя на борту судна, а кожна держава-член повинна забезпечувати, щоб на суднах під її прапором були наявні на борту харчові продукти та питна вода в такій кількості, такої поживної цінності та такої якості, які належною мірою покривають потреби осіб, які перебувають на судні, беручи до уваги їхні різні культурні та релігійні особливості.
Як прісна вода потрапляє на судно і чи уся вода на судні придатна до вживання? Доставка питної води на судно відбувається двома способами: її або переробляють з морської, або завантажують на судно в порту. Тому абсолютно важливо, щоб вода, вироблена або завантажена на борт, була чистою, а резервуари і трубопровідні системи відповідали усім технічним нормам.
Згідно Директиви Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для споживання людиною, «вода, призначена для споживання людиною» означає всю воду, як у її природному стані, так і після обробки, призначену для пиття, готування, приготування їжі або інших побутових цілей, незалежно від її походження та того, чи постачається вона з розподільної мережі, цистерни або в пляшках або контейнерах.
Щоб убезпечити членів екіпажів від вживання зараженої або брудної води, її необхідно регулярно піддавати тестуванню (аналізу). Якість води необхідно перевіряти як мінімум один раз на рік. Якщо вода виробляється на борту судна, її слід перевіряти, щоб впевнитись, в її нормальному фізичному та хімічному стані та відсутності шкідливих мікроорганізмів. Якщо бункерується вода невідомої якості, її необхідно ретельно проаналізувати - тобто на індикаторні показники, неорганічні мікроелементи, органічні мікрозабруднення та мікроорганізми. Це слід робити щоразу. Якщо на цистерни з прісною водою було нанесено покриття під час стоянки, пам'ятайте, що в доці, в деяких випадках ці покриття можуть забруднювати питну воду органічними мікрозабруднювачами.
Однак зараз це вже рідко є проблемою, оскільки сьогодні доступні продукти, які дозволені для використання в резервуарах з питною водою. Це означає, що вони не виділяють у воду шкідливі речовини у високих концентраціях, за умови, що суднобудівна верф дотримується термінів затвердіння і вимог до дегазації перед поставкою. В основному компанія повинна вимагати, щоб продукти, які використовуються для покриття, були схвалені для відповідних цілей.
На багатьох суднах у воду додають хімічні речовини, щоб запобігти розмноженню мікроорганізмів. В таких випадках важливо перевіряти ці хімікатити та їхні похідні. Тому принаймні раз на рік потрібно проводити аналіз і запевнитись, що їхня концентрація не повинна бути ні занадто високою, ні занадто низькою.
На жаль, ніхто не може дати гарантій, що між періодичними тестами не відбудеться забруднення води. Ось чому важливо знати і вчасно реагувати, якщо у когось з членів екіпажу виникли сумніви щодо чистоти води. Це може стати підставою для проведення аналізу між періодичними перевірками, і як результат, запобіганню можливого отруєння брудною водою чи хімічними речовинами, що використовуються при очистці.
Епідемії на борту суден частіше трапляються на пасажирських лайнерах і мають важливе значення для громадського здоров'я. Так як запаси їжі та питної води є спільними для потенційно великих груп людей, а простір обмежений, люди наражені на ризик захворювань. З 1970 року було зареєстровано понад 100 спалахів на суднах, приблизно 40% з яких були пов'язані з харчовими продуктами. Існує ймовірність недооцінки цих подій на вантажних суднах, оскільки про багато з них не повідомлялося і/або не були виявлені. Це пов'язано з різними причинами. Спалахи на вантажних суднах часто охоплюють невелику кількість членів екіпажу, і про них можуть не повідомляти через страх перед карантином або затримками в портах. Третина спалахів, не пов'язаних з конкретними шляхами зараження, могла бути спричинена небезпечною водою. Забруднення води може бути спричинене хімічними або біологічними агентами. Бактеріальне забруднення є основною причиною захворювань на суднах, тоді як хімічне забруднення зустрічається рідше. Мікробне забруднення може статися під час завантаження води через шланги. Конструкція судна може погіршити якість води (рух судна, забруднення під час ремонту та обслуговування частин судна, перехресні з'єднання, зворотний сифонаж, неправильна обробка та недостатня кількість залишкових дезінфікуючих засобів).
Їжа, яку моряки споживають на судні, звичайно також має великий вплив на здоров'я та якість життя членів екіпажу. Не існує жодного виду їжі, який міг би забезпечити організм усіма необхідними поживними речовинами, тому важливо, вживати широкий асортимент продуктів. Правильне харчування, разом із повноцінним відпочинком і сном, регулярними фізичними вправами та дотриманням правил гігієни, допоможе морякам жити здоровим і щасливим життям, незважаючи на складнощі, з якими вони стикаються через специфіку своєї професії.
ПРМТУ відомі випадки звернень, в яких моряки зазначали, що у своїй роботі дедалі частіше стикаються з тим, що кухарі іншої національності в приготуванні страв використовують обмежений набір інгредієнтів і спецій, які часто не характерні для звичної українцям кухні. Надто гостра і пряна, одноманітна їжа може стати причиною розвитку або загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Базовим документом, що встановлює мінімальні стандарти щодо харчування та столового обслуговування моряків, є Конвенція MLC 2006 року. Метою Правила 3.2 визначено необхідність забезпечити, щоб моряки одержували продукти харчування і питну воду високої якості і в належних санітарно-гігієнічних умовах. Кожна держава-член Конвенції зобов'язана контролювати, щоб на суднах, які плавають під її прапором, на борту були наявні харчові продукти та питна вода в такій кількості, такої поживної цінності та такої якості, які належною мірою покривають потреби осіб, які перебувають на судні, зважаючи на їхні різноманітні культурні та релігійні особливості. Таким чином, Правило 3.2 встановлює мінімальні обов'язкові для всіх держав стандарти. Далі в справу вступає національне законодавство держави прапора конкретного судна.
Згідно зі Стандартом А3.2 Конвенція встановлює, що кожна держава:
- ухвалює законодавство, нормативно-правові акти або інші заходи, спрямовані на встановлення мінімальних норм щодо якості та кількості харчових продуктів і питної води, а також норм столового обслуговування;
- проводить навчальні заходи зі сприяння поінформованості та дотриманню норм щодо харчування та столового обслуговування моряків.
Крім того, кожна держава зобов'язана забезпечити, щоб на суднах під її прапором дотримувалися такі мінімальні норми:
- належне постачання харчових продуктів і питної води з урахуванням кількості моряків на борту судна, їхніх релігійних вимог, традицій і звичаїв, що стосуються харчових продуктів, а також тривалості й характеру рейсу;
- розміщення харчоблоку у такий спосіб, щоб дати змогу забезпечувати моряків належним і повноцінним харчуванням, приготовленим у гігієнічних умовах;
- належна підготовка або інструктаж персоналу харчоблоку перед призначенням на посади.
Вимоги національного законодавства держави прапора судна щодо харчування та столового обслуговування підлягають обов'язковому зазначенню в частині I Декларації про дотримання трудових норм у морському судноплавстві, а особливості їхнього практичного застосування на борту конкретного судна вказуються в частині II Декларації. Нагадаємо, що Декларація про дотримання трудових норм є невід'ємною частиною Свідоцтва про відповідність трудовим нормам у морському судноплавстві, та має бути розміщена на судні в легкодоступному для ознайомлення місці. Правило також передбачає багаторівневий механізм контролю над виконанням мінімальних стандартів щодо харчування та столового обслуговування. Як відомо, частина II Декларації розробляється судновласником і має бути схвалена компетентним органом держави прапора судна або класифікаційним товариством, визнаним державою прапора судна.
Елементом контролю є також заходи, які має проводити суднова адміністрація. Так, пунктом 7 Стандарту А3.2 передбачено, що безпосередньо капітаном або під його керівництвом на борту мають проводитися часті й документально оформлені інспекції з метою перевірки:
- постачання харчових продуктів і питної води;
- усіх приміщень та обладнання, що використовуються для зберігання й обробки харчових продуктів і питної води;
- камбуза та обладнання для приготування і подачі їжі.
Слід особливо зазначити, що дотримання адміністрацією судна вимог, встановлених цим стандартом, підлягає перевірці компетентним органом держави прапора судна під час проведення перевірки судна інспекторами держави прапора. Крім того, дотримання стандартів щодо харчування та столового обслуговування моряків може бути перевірено під час проведення перевірок державою порту в разі заходження судна в порт держави, яка ратифікувала Конвенцію. У зв'язку з цим слід нагадати, що мінімальні стандарти Конвенції будуть перевірені на будь-якому судні, незалежно від того, ратифікувала держава прапора судна Конвенцію чи ні.
Цікавим є досвід застосування положень Правила 3.2 Конвенції на круїзних суднах, екіпаж яких часто перевищує 1000 осіб, що мають різні національні традиції та релігійні погляди. Як правило, на круїзних суднах створюють спеціальний комітет з харчування та столового обслуговування екіпажу, який розробляє і затверджує суднове меню, що враховує потреби кожного члена екіпажу.
ПРМТУ висловлює стурбованість щодо організації харчування на суднах, де працюють члени Профспілки. Незбалансоване харчування може негативно позначитися на здоров'ї моряків, що може призводити до неочікуваних наслідків. І хоча оцінити вплив поганого харчування на нещасні випадки на робочому місці досить складно, зв'язок між втомою та дефіцитом поживних речовин (заліза та вітамінів групи В) добре відомий. Наприклад, дефіцит заліза спричиняє зниження продуктивності праці, призводить до втоми та втрати спритності. Нестача їжі може викликати сонливість і є ризиком на борту судна; а гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові) може призвести до зниження уваги уваги і сповільнити обробку інформації. Усе це може сприяти погіршенню рівня безпеки членів екіпажу та вантажу на судні та навіть посилити ризики для судноплавства в цілому. Окрім цього, недостатнє харчування під час рейсу змушує моряків в перервах між контрактами, замість часу з сім'єю, витрачати час і кошти на лікування і профілактику захворювань шлунково-кишкового тракту.
Ми, люди на березі, сприймаємо повноцінне харчування та вільний доступ до питної води як належне. Але тема добробуту, та здавалось би, таких простих речей, для екіпажів морських суден є більш гострою. З ціллю забезпечення найкращого фізичного та психологічного стану під час контракту, ПРМТУ закликає моряків до самостійної турботи про власне здоров'я. Не вживайте їжу та воду, що викликає сумніви; не відмовляйтесь від улюблених продуктів, але знайте міру; уникайте/контролюйте емоційне переїдання; ніколи не пропускайте сніданок; слідкуйте за споживанням солі та цукру; пийте достатню кількість води. Ваше тіло віддячить вам гарним самопочуттям та матиме досить енергії для виконання улюбленої роботи!