Саме так «мотивує» не звертатися до суду керівництво одного з підприємств морського транспорту своїх вже колишніх, незаконно вивільнених працівників.
Наші спілчани звертаються до ПРМТУ за роз’ясненнями чи вправі роботодавець вимагати повернення виплачених працівнику сум, тому розглянемо це питання детальніше.
Стаття 44 Кодексу законів про працю України визначає підстави, коли при звільненні роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику вихідну допомогу — в т.ч. при скороченні, звільненні при неможливості забезпечити працівника роботою внаслідок бойових дій тощо.
За загальним правилом, в разі якщо відпала підстава, за якою було набуте майно або кошти, — їх потрібно повернути (стаття 1212 Цивільного кодексу України).
То ж чи має поновений на роботі працівник повернути роботодавцю отриману при звільненні вихідну допомогу?
Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України, НЕ підлягають поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена:
- добровільно
- за відсутності рахункової помилки
- за відсутності недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, — вихідна допомога поверненню НЕ підлягає (при дотриманні вищезазначених умов).
Означене підтверджується й актуальною судовою практикою.
Так, Верховний суд (Постанова від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц) звертає увагу на наступне.
Сам факт судового оскарження звільнення – не може свідчити про недобросовісність працівника щодо отримання вихідної допомоги, оскільки це є реалізацією конституційного права, передбаченого ст. 55 Конституції України — на захист судом прав і свобод людини і громадянина.
Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність працівника презюмуються. Тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності працівника покладається на роботодавця.
Як вбачається з тексту статті 1215 Цивільного кодексу України, так само НЕ підлягає поверненню й виплачена працівнику заробітна плата (в т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу).
Варто звернути увагу, що за останньою судовою практикою, середній заробіток за час вимушеного прогулу — за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин (Постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19).
Таким чином, виплачений працівнику за рішенням суду середній заробіток за час вимушеного прогулу так само не підлягає поверненню (за умови відсутності рахункової помилки чи недобросовісності самого працівника, в т.ч. коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях від працівника).
До речі, в квітні поточного року Одеський апеляційний суд ухвалив рішення на користь члена ПРМТУ, яким відмовив тому самому роботодавцеві в стягненні з працівника раніше виплаченого йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Юристи ПРМТУ особисто приймали участь у судових засіданнях в підтримку та відстоювання позиції члена нашої Профспілки.
То ж варто знати свої права та не цуратися їх відстоювати!
А ПРМТУ, зі свого боку, — завжди наготові підтримати в цьому наших спілчан.
