«Ви можете досягти всього, чого захочете: жінки спроможні на все»

Катерина Гойман з дитинства мріяла про морські пригоди. Кожен вільний момент вона проводила біля Чорного моря, дивлячись на судна, що вирушали в подорожі. Так вона відчувала себе частинкою цього великого світу, де кожен день приносить нові враження та виклики. Таким чином, вона вирішила, що її майбутнє пов'язане саме з морем.

Катерина вступила до Херсонської державної морської академії, щоб отримати необхідну освіту для реалізації своєї мрії. Вона занурювалась у навчання з великою пристрастю, збираючи знання про навігацію та безпеку на морі. Кожен крок приводив її ближче до мети, і вона не втрачала віри в свої можливості.

Проте війна перервала спокійне навчання. Ворог порушив звичний порядок речей, змусивши людей переглянути своє життя. На початок війни Катерина була у рейсі, з того моменту до рідної України вона так і не поверталася досі.

Попри все, Катерина не збиралася здаватися. Вона знала, що її мрія жива, і вона має знайти спосіб реалізувати її. Їй пощастило успішно пройти всі етапи відбору та стати учасницею проєкту, в рамках якого завдяки ПРМТУ та за підтримки ITF Seafarers' Trust Катерина змогла закінчити навчання за кордоном, отримавши два дипломи – Херсонської державної морської академії та Литовської морської академії.

Сьогодні вона стоїть на палубі судна, де раніше лише мріяла побувати. Катерина зрозуміла, що й в умовах війни, й в обставинах, коли здається, що всі дороги заблоковані, мрії можуть стати реальністю, якщо поряд є люди, які в тебе вірять, які прийдуть на допомогу і дадуть шанс йти до своєї мети.


Про перший досвід та враження про роботу в морі – в ексклюзивному інтерв'ю Катерини для журналу «Морський».


- Катерина, як довго Ви вже працюєте в морській галузі, і що Вас долучило до цієї професії?

- Я довгий час шукала компанію, тому що отримувала багато відказів, через те, що я жінка, але я не здавалася та після довгих пошуків все ж таки потрапила в свій перший, такий бажаний, рейс. Зараз я знаходжусь в своєму третьому рейсі як Deck cadet – це мій останній контракт в цій посаді та уже в наступному я буду 3rd Officer.

Я дуже часто отримую питанням, чому я обрала цю професію. Але, щиро кажучи, я не маю відповіді: це було просто влучення в ціль. Зазвичай, коли мені задають це питання, люди чекають відповіді, що я маю батька-моряка чи других членів сім'ї, пов'язаних з морем. Але це не так, я не маю в сім'ї моряків, я перша, тому своїм рішенням я вразила всю свою сім'ю. І я дуже вдячна своїм батькам, що незважаючи ні на що, вони підтримали мій вибір та підтримують мене досі. Але, попри всі труднощі, зараз я ясно розумію – я на своєму місці та не бачу себе ні в однієї галузі, крім цій.


- Якими були Ваші перші враження від життя на судні?

- Насправді, перший час я лякалася всього. Все здавалося таким великим, хоч зараз розумію, що моє перше судно було зовсім невеличким. Всі навігаційні прибори здавалися такими складними та зовсім відрізнялися від симуляторів, на яких я працювала під час навчання. Я була єдина жінка в екіпажі та з початку було дуже важко в екіпажі, який складався тільки з чоловіків, я їх сторонилася. Перші два місяця були самі важкі, я наладжувала контакт з екіпажем, тільки починала розуміти, що і як працює, як налаштований процес роботи, що кожен член команди є невід'ємною частиною механізму.


- Які аспекти Вашої роботи Вам подобаються найбільше, а які викликають найбільше викликів?

- Один з моїх улюблених аспектів роботи – це можливість розвитку. Я маю на увазі як особисте зростання, так і професійне. Можливість побачити різні культури, поспілкуватися з людьми з різних країн – це дуже розширює світогляд.

Я не можу сказати, що зараз є якісь аспекти моєї роботи, які викликають у мене труднощі. Мабуть, тільки те, що подовгу не бачиш сім'ю, але зараз майже на всіх судах є інтернет, що трішки спростовує цей недолік.


- Чи можете Ви поділитися якимось особливим моментом, що запам'ятовується, з Вашого досвіду роботи в морі?

- Цей момент відбувся нещодавно – після моєї старанної роботи та навчання я нарешті отримала promotion, капітан сказав, що чекає мого повернення як свого третього помічника.


- Як Ви справляєтеся з труднощами чи стресом, які можуть виникнути під час рейсу?

- Взагалі намагаюсь не нервувати, але спорт – це дуже гарний спосіб боротьби зі стресом. Другий спосіб – гарно виспатися, але з графіком роботи на судні це буває неможливо, тому коли є можливість поспати – треба користуватись.


- Які поради Ви дали б іншим жінкам, які розглядають можливість розпочати кар'єру в морській галузі?

- Коли хтось чи щось намагатиметься зупинити вас на шляху до мети, не дайте зробити цього. Нагадайте собі, що ви можете досягти всього, чого захочете. Бо ми, жінки, спроможні на все.


- Яка Ваша думка про рівність статей у морській індустрії і з якими викликами Ви стикалися в цьому аспекті своєї кар'єри?

- Зараз з кожним роком все більше жінок долучаються до цієї індустрії. Я рада відзначити, що все більше світових компаній починають брати в свої ряди жінок. Тому що коли я після другого курсу навчання почала пошук своєї практики, то я тільки й чула, що «ми дівчат не беремо», але я все одно кожного дня перевіряла вакансії та дзвонила в крюїнги.

Я й досі стикаюсь з людьми, які вважають, що моряк – це сугубо чоловіча професія, і що жінкам не місце в морі. В моєму другому рейсі я тільки і чула це від всього екіпажу. Капітан майже щодня говорив мені, що мені не місце на борту їх судна і що я маю їхати додому.

Також є дуже великий стереотип, що якщо жінка і буде працювати в морі, то тільки на круїзних лайнерах. Я дуже часто чую цю думку та мені не раз говорили, що мені краще піти працювати на пасажирські суда.

І останній стереотип, з яким я зіткнулася, це думка про те, що жінки обирають цю професію для того, щоб знайти чоловіка.

Я дуже сподіваюсь, що скоро всі ці стереотипи відійдуть у минуле, і дуже рада бачити, що з кожним роком все більш жінок обирають цю професію.


- Моряк та Профспілка. На Вашу думку, українським морякам важливо перебувати у Профспілці робітників морського транспорту України?

- Остаточно, так! Головна ціль нашої Профспілки - це захист прав моряків, які, на жаль, й досі порушуються компаніями, крюїнгами чи судновласниками. Профспілка націлена на забезпечення гідних умов працевлаштування та захищає моряків в випадках порушення їхніх прав.

Будучи членом Профспілки, я відчуваю силу за моєю спиною та знаю точно: більш ніхто не зможе порушувати мої права в працевлаштуванні. Я висловлюю велику подяку всієї ПРМТУ та особисто її Голові Олегу Григорюку за шанс, який ви дали мені і десяткам інших курсантів закінчити навчання, здобути гідну освіту, підтримуєте нас на всіх етапах навчання, а тепер і роботи, пишаюся бути частиною нашої величезної профспілкової сім'ї!

Більше новин з тегом #Молодь

ПРМТУ та IMarEST підписали Меморандум про взаємодію

Профспілка робітників морського транспорту України (ПРМТУ) та Інститут морської техніки, науки та технологій Великобританії (IMarEST) зробили важливий крок на шляху до зміцнення дружніх зв'язків, підписавши Меморандум про взаємодію між IMarEST та ПРМТУ у межах своїх компетенцій як безпосередньо, так і за посередництва Одеського відділення IMarEST.

В Одесі проходить ЄТС-2024

В рамках Міжнародного форуму «Освіта, підготовка та працевлаштування моряків» (ЄТС-2024) та на честь 80-річчя Національного університету «Одеська морська академія» відбулася конференція.

Підтримка ITF Seafarers' Trust не припиняється

ITF Seafarers' Trust продовжив проєкт для курсантів Херсонської державної морської академії, які за підтримки ПРМТУ успішно закінчили перший рік навчання в Литовській морській академії.

ПРМТУ та ХДМА підписали меморандум про співпрацю

Сьогодні Голова ПРМТУ Олег Григорюк зустрівся з ректором Херсонської державної морської академії Василем Чернявським та представниками Академії.

Дякуємо за звернення!