Як російське вторгнення в Україну вплинуло на судноплавство у 2022 році

Російське вторгнення в Україну змінило кілька аспектів світу, яким ми його знаємо, значно посиливши проблеми, пов'язані з пандемією.

Як глобальна галузь, яка торкається багатьох країн, судноплавство не могло залишитися незачепленим: загибель людей, втрата суден, збої в торгівлі, посилення санкцій і зростаючі витрати — це лише деякі з несприятливих наслідків, які українська війна створила для судноплавної галузі.

Згідно Allianz, найбільший вплив війни на судноплавство надали судна, що працюють у Чорному морі та/або торгують з Росією. Великі порти України, у тому числі порт Одеси, були закриті через конфлікт, що вплинуло на країну, яка відвантажує понад 70% свого експорту, у тому числі 99% експорту кукурудзи. Тим часом сотні суден опинилися в пастці в портах, а тисячі екіпажів зіткнулися з невизначеним майбутнім, не маючи можливості покинути судна або повернутися додому.


Безпека та захист суден та екіпажу


Першим очевидним наслідком конфлікту для судноплавства стала серйозна та безпосередня загроза безпеці екіпажів та суден, які працюють у регіоні. За даними ІМО, на початку конфлікту близько 2000 моряків опинилися на борту 94 суден в українських портах. Згодом 10 судів вдало вийшли з Азовського моря. На кінець липня залишалося 84 торгові судна з майже 450 моряками на борту.

Тим часом протягом першого місяця конфлікту в українських портах і на Чорному морі було атаковано не менше восьми торгових суден, у тому числі NAMURA QUEEN, LORD NELSON І HELT, внаслідок чого загинули моряки. В результаті HELT затонув у Одеси. Трохи раніше бангладеське вантажне судно зазнало нападу в українському порту Олівія, внаслідок чого загинув один із членів його екіпажу.


Зростання цін на паливо та експлуатаційних витрат


Росія є великим експортером нафти та газу, але різні торгові обмеження та проблеми з логістикою палива після нападу призвели до зростання цін на пальне. Як і очікувалося, більш високі витрати на енергію також призвели до підвищення цін на бункерне паливо, що призвело до збільшення вартості доставки для всіх секторів морського транспорту.

У звіті ЮНКТАД говориться, що до кінця травня 2022 року середня світова ціна на мазут із дуже низьким вмістом сірки зросла на 64% порівняно з початком року. Наслідки цієї тенденції не обмежуються лише судноплавством, оскільки ці підвищені витрати означають вищі ціни споживачам, що загрожує збільшити прірву бідності.


Перехід на альтернативні види палива


В умовах суворих екологічних норм та переходу до сталого розвитку в усьому світі перехід до енергетики був гарячою темою у судноплавстві протягом останніх кількох років. Енергетична криза, що послідувала за війною внаслідок розширеної заборони на російську нафту, призвела до зростання вартості та доступності бункерного палива, що, у свою чергу, може підштовхнути галузь до переходу на альтернативні види палива, такі як аміак, водень або ЗПГ швидше, ніж очікувалося. Наприклад, у той час як судноплавна галузь активно вивчає всі можливі варіанти скорочення викидів на тлі зростання цін на паливо, ядерна енергетика, схоже, відновлює свої позиції в дебатах про декарбонізацію.


Збій у торгівлі


Україна та Росія разом узяті експортують майже 12% харчових калорій у світі. До війни Україна експортувала понад 90% своєї сільськогосподарської продукції, близько 6 мільйонів тонн на місяць через Чорне море. Оскільки в ході конфлікту постраждали комерційні судна, операторам довелося перенаправити вантажний транспорт та відхилити судна. Великі судноплавні компанії, пославшись на непередбачувані операційні наслідки, призупинили перевезення в Україну та Росію. Важливі судноплавні шляхи у Чорному морі, зокрема, Одеське та Азовське моря, були заблоковані, що створило серйозні ризики для глобальної продовольчої безпеки.


Невизначеність у морському страхуванні та юридичних питаннях


Поліси морського страхування зазвичай виключають захоплення судів або фізичні збитки, викликані війною або ворожими діями, наприклад, збитки від морських мін або напади на судна. І хоча страховики повинні будуть дотримуватися чинних контрактів до їх продовження, деякі претензії мають бути відхилені відповідно до застережень про санкції та війну, пояснив Юстус Хайнріх, керівник глобального продукту Marine Hull в AGCS. Це означає, що конфлікт викликав загальну невизначеність і юридичні питання щодо політики, що стосується політики корпусів і вантажів. Крім того, збої в логістиці та портових операціях, руйнування інфраструктури, а також торговельні обмеження збільшили вартість морського страхування.


Нестача екіпажу


За даними ICS, всього у світі 1,89 млн. моряків, з них 10% росіяни, а 4% українці. Збройний конфлікт призвів до призупинення багатьох прямих рейсів до Росії та зменшення заходів суден до російських та українських портів, що ускладнило повернення моряків із цих країн додому після закінчення контрактів, як і під час пандемії. Очікується, що складність зміни екіпажу, що зростає, негативно вплине на привабливість галузі для нових талантів. Торік BIMCO попередила про очікувану «серйозну нестачу» офіцерів до 2026 року, якщо не буде вжито заходів щодо підвищення рівня підготовки та найму. У звіті прогнозується, що до 2026 року потрібно додатково 89 510 офіцерів, однак у 2021 році не вистачало 26 240 сертифікованих офіцерів.

(За матеріалами https://safety4sea.com/cm-year-in-review-how-the-russian-invasion-of-ukraine-affected-shipping-in-2022/ )


Залишені вдома – не залишені Профспілкою


Морська спільнота стикнулася не лише із проблемами нестачі кадрів, але й ще з тим, що професіонали морської галузі - українські моряки - застрягли вдома. Так, після введення 24 лютого 2022 року, військового стану в Україні чоловіки віком від 18 до 60 років не мають права виїжджати за межі країни. Тим самим, тисячі українських моряків залишилися без можливості працювати та заробляти на життя.

Боротьба за права таких моряків розпочалась з перших днів війни. Профспілка робітників морського транспорту України, яка об'єднує понад 50 тисяч моряків, надсилала звернення на ім'я президента України, до всіх профільних відомств, а також міжнародним партнерам, щоб заручитися їх підтримкою.

За матеріальною допомогою до Профспілки звернулися понад дві тисячі моряків, на запити яких Профспілка та БФ «МОРТРАНС» відгукнулися та допомогли.

Крім того, спільними зусиллями, а також за підтримки міжнародних партнерів були організовані соціальні та гуманітарні проекти.

Більше новин з тегом #В світі

Ексклюзив Shipping Intel: Голова ПРМТУ Олег Григорюк про війну, міжнародну підтримку та допомогу морякам

Олег Григорюк - видатний діяч у глобальному руху захисту прав морських робітників, Голова Профспілки робітників морського транспорту України.

Підтримка українських працівників морського транспорту: захист прав та допомога

Голова ПРМТУ Олег Григорюк зустрівся із Постійним представником України при ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Євгенією Філіпенко. Основна увага була зосереджена на питаннях підтримки українських працівників морського транспорту та захисту їхніх прав як в Україні, так і за її межами.

Шлях до європейської інтеграції через партнерство

Профспілка робітників морського транспорту України продовжує активно співпрацювати з міжнародними партнерами, зокрема Консультативною місією Європейського Союзу (КМЄС), задля вирішення нагальних питань морської галузі.

Зростаюча роль «тіньового флоту» у випадках залишення моряків

На тлі зростання кількості випадків залишення моряків, пов'язаних із суднами, задіяними в санкційній торгівлі, флот газових танкерів виділяється як порушник-рецидивіст.

Дякуємо за звернення!