Стати капітаном за 6 років неможливо? Артем Панченко - капітан V.Ships довів, що у світі немає нічого неможливого. Це історія не про романтику в морі, це історія про те, як моряк бачить ціль та не бачить перешкод. Кожен рейс - новий виклик, кожен день - боротьба із головним конкурентом: сам із собою. Як вдалося нашому моряку подолати такий великий шлях, читайте далі.
- Моряк - це покликання?
- Професія моряка - це не покликання, це щирий вибір людини, яка добровільно позбавляє себе свободи, полишає свою сім'ю і свій дім, щоб працювати, подорожувати. Діти ж не народжуються в тільняшці, цю тільняшку одягають потім, свідомо.
- Розкажіть з чого розпочався ваш шлях?
- Я пройшов недовгий шлях за часом, але довгий шлях у посадах. Тобто я за 6 років виріс від кадета до капітана. На кожній із посад я був максимум два повноцінні контракти, бо в першу чергу, мені потрібен був стаж. Тобто я набирав промоушени і одразу рухався на іншу позицію. А взагалі свій шлях я починав від матроса. Я вчився і мені потрібна була морська практика - 6 місяців закордонного плавання. Ось так я і потрапив матросом другого класу на скотовоз, а вже на старшому курсі я пішов кадетом.
- Не було сумнівів, що можливо зарано одягати погони?
- Мені багато хто говорив, що це рано, що це швидко, що це неможливо. Але нічого неможливого немає! І на своєму особистому прикладі, я хочу показати молодим хлопцям, щоб нікого не слухали. Якщо, наприклад, 3-й помічник відчуває, що після першого контракту на цій посаді, він може працювати другим помічником - чому ні? Ось моряки старого покоління кажуть, потрібно два, три, п'ять контрактів зробити, щоб щось зрозуміти. Ні. Потрібні просто знання і впевненість у собі. Як то кажуть "апетит приходить під час їжі". Ось точно так і в роботі.
- Ви були готові до обов'язків капітана?
- Коли я був старшим помічником, я максимально брав на себе роботу капітана, я брав участь у листуванні, я брав участь у постановці на якір. Втім, я впевнений, що до нової посади моряк може бути готовим лише на 70-80%, бо решту відсотків можна отримати лише з практикою у посаді. Ось я коли був старпомом, скільки б я не питав, не дивився, все одно, будучи капітаном, я опинився в таких ситуаціях, коли потрібно ухвалювати рішення миттєво, а от досвіду такого немає. Тому ось цей капітанський досвід з'являється тільки після того, як одягнеш погони. А разом із ними набудеш права та обов'язки капітана.
- Приведіть приклад такої ситуації, коли ви зрозуміли справжню відповідальність своєї посади?
- Ну, наприклад, у мене на борту стало погано одному моряку. Мене вранці розбудили, а в нас був дуже довгий перехід. Моряк дістав травму і довелося екстрено завозити його на острів у Тайвань. Тобто зв'язуватися з Тайваньским МПРС, діяти екстремально. По-перше, людині потрібно надати меддопомогу, а також організувати захід, щоб вийти з чартеру, і ось тут ти розумієш, що таке посада капітана, що, окрім тебе, ці рішення ніхто не ухвалить.
- Як важливо самовдосконалюватися для моряка?
- Самовдосконалення та саморозвиток потрібен усім без винятку, якщо людина хоче рости. По-перше, час не стоїть на місці, по-друге, технології не стоять на місці, а ще законодавство країн змінюється. Тому навіть будучи капітаном, ти повинен завжди тримати руку на пульсі. Я також зараз розумію, що мені ще потрібно читати і вчитися. Я взагалі вважаю, що розумна людина розуміє, що незалежно від посади вона має постійно вчитися. Як кажуть: «Століття живи, століття вчись». Тобто постійно потрібно розвиватися.
- У чому перевага для моряка бути членом ПРМТУ?
- Насамперед я всім кажу, що Профспілка - це як хороше медичне страхування. Тільки в цьому випадку не медичне, а життєве, тому що Профспілка – це «швидка допомога» для моряка. Перше - це захист себе, друге - це захист сім'ї, що навіть більш важливо. Крім того, Профспілка - це ком'юніті моряків, однодумців, де ти завжди можеш поспілкуватися або запитати поради. Я в ПРМТУ з кадетських років і завжди тримаю зв'язок з юристами та спеціалістами. Це той прошарок суспільства, де потрібно перебувати, щоб бути в тренді та покращувати свої навички.
- Що далі? Адже своєї головної мети ви вже досягли
- Я домігся проміжного результату, того якого хотів. Просто коли людина піднімається вгору сходами, то для неї певні цілі спочатку здаються вгорі, а потім вони на одному горизонті. Так от я досяг мети, яка для мене колись була вершиною. Тому зараз я в пошуках нових цілей.
