В умовах війни Профспілка робітників морського транспорту України зіткнулася з безпрецедентними викликами, що вимагали швидких, рішучих і водночас зважених рішень. Обмеження на виїзд, правова невизначеність, питання безпеки екіпажів, хвилювання за родини — стало новою реальністю для тисяч українських моряків та ПРМТУ, яка мала не лише зберегти безперервність своєї роботи, а й розширити інструменти підтримки спілчан.

Системна співпраця з партнерами, правова підтримка, освітні ініціативи та гуманітарні проєкти дозволили Профспілці не лише реагувати на кризу, а й формувати довгострокові рішення для тих, хто підтримує світове судноплавство, хто чекає своїх близьких, хто мріє про морське майбутнє.

Про стан українського морського сектору з лютого 2022-го року, механізми підтримки моряків, міжнародну співпрацю, підготовку нового покоління фахівців та ключові виклики галузі розповів Голова ПРМТУ Олег Григорюк в інтерв’ю.

Загальний огляд стану українського морського сектору: як українським морякам вдалося продовжити роботу з лютого 2022 року?

За нашою статистикою, яку ми можемо наводити на основі даних щодо членів нашої Профспілки (близько 60 тисяч моряків), близько 80% українських моряків, які мають намір продовжувати роботу в морі, перебувають за кордоном і не заїжджають на територію України. Ще приблизно 10% моряків мають можливість перетинати державний кордон безперешкодно, користуючись відповідною постановою Кабінету Міністрів України, яка передбачає винятки щодо перетину кордону для моряків.

Фахівці ПРМТУ брали активну участь у розробці цієї постанови. Від самого початку ми закладали у текст документа максимально можливу гнучкість, усвідомлюючи що українські моряки становлять вагому частину світового судноплавства. Однак фінальна редакція постанови була ухвалена у більш жорсткому вигляді. Проте навіть у такому форматі вона передбачила важливі винятки, зокрема:

• можливість курсантам морських закладів освіти перетинати кордон для проходження практики на борту суден;
• можливість українським морякам працювати на суднах, задіяних у роботі так званого «зернового коридору»;
• можливість приєднання моряків до роботи на суднах.

Водночас саме з останнім пунктом виникли суттєві труднощі, оскільки в умовах воєнного стану дія окремих нормативно-правових актів має пріоритет над іншими, що, на жаль, стало перешкодою для організації стабільного та безперешкодного перетину кордону для моряків.

Крім того, значна кількість моряків на початку повномасштабної війни вже перебувала за межами України і з об’єктивних причин не повернулася додому, залишившись працювати за кордоном. Також варто зазначити, що чинне законодавство передбачає винятки з мобілізації, зокрема за віком (понад 60 років), за наявності трьох і більше дітей та з інших підстав.

Як Профспілка, що об’єднує значну частину українських моряків, ПРМТУ робить усе можливе, щоб вони могли продовжувати працювати. Ми чітко усвідомлюємо ризики та наслідки, які може спричинити дефіцит кваліфікованих кадрів у судноплавній галузі, і ці наслідки можуть бути серйозними та довготривалими.

Одним із заходів для підтримки українських моряків, яким ми справді пишаємося і який високо оцінили наші міжнародні партнери, є те, що ПРМТУ домоглася можливості складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для курсантів за межами України. Це був надзвичайно складний і тривалий процес. Завдяки послідовній, прозорій та відповідальній роботі профільне міністерство дослухалося до позиції ПРМТУ та надало дозвіл організувати і провести іспит за кордоном за підтримки Профспілки.

У результаті 1 650 молодих моряків склали іспит у чотирьох країнах: Молдові, Болгарії, Литві та Німеччині, що дозволило зберегти понад 1 600 кваліфікованих фахівців для світової судноплавної індустрії.

Яким чином ви підтримуєте українських моряків як в Україні, так і за її межами?

Наша Профспілка є достатньо гнучкою та здатною швидко реагувати на виклики. Звичайно, до війни неможливо підготуватися, так само як і до її наслідків. Війна — це трагедія, і ми нікому не побажаємо того досвіду, який пережили всі українці.

У перші дні повномасштабного вторгнення ми отримали десятки звернень від моряків, які перебували на борту суден, з проханнями врятувати їхні родини та допомогти з евакуацією. Тоді ПРМТУ організувала перші два евакуаційні автобуси з дружинами та дітьми моряків до найближчого кордону — під обстрілами та реальною загрозою підриву мостів.

Згодом, разом із ITF Seafarers’ Trust та у партнерстві з V.Group, ми реалізували спільний евакуаційний проєкт, який дозволив майже 600 людям дістатися безпечних місць.

Після початку війни кількість звернень до ПРМТУ зросла майже у 10 разів. Це зрозуміло, адже за роки роботи багато членів Профспілки сприймають ПРМТУ як єдину організацію, здатну надати реальну допомогу. Ми високо цінуємо цю довіру і намагаємося виправдати її.

Сьогодні виклики змінилися, але ми продовжуємо реагувати на них оперативно. Для моряків, які перебувають в Україні, для пенсіонерів морської галузі, а також для їхніх родин ми регулярно організовуємо соціальні заходи та гуманітарну підтримку. Це включає продуктові набори, засоби гігієни, павербанки та альтернативні джерела живлення під час блекаутів, а також генератори і потужні зарядні станції для закладів освіти, де діють первинні профспілкові організації ПРМТУ.

Окрему увагу ми приділяємо підтримці курсантів, щоб нове покоління українських моряків мало можливість здобувати освіту навіть в умовах війни. Як вже згадувалось, яскравим прикладом цього є організація складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за кордоном.

Вже третій рік поспіль ПРМТУ проводить networking-зустрічі з українськими моряками у сусідніх країнах — Молдові, Румунії та Болгарії. У 2025-му році ми також запустили «мобільний офіс» ПРМТУ в Молдові, де наші спеціалісти надають консультації, допомагають із підготовкою звернень та супроводжують моряків з різних питань.

Крім того, у нас функціонує чат-бот, який дозволяє цілодобово та оперативно обробляти звернення моряків. Таким чином, ми постійно «тримаємо руку на пульсі» життя наших членів як в Україні, так і за її межами.

Важливо й те, що ми завжди цікавимося планами наших спілчан після завершення війни. І можемо з гордістю сказати: переважна більшість українських моряків готові повернутися в Україну разом із родинами, щойно це стане безпечно.

Які наслідки роботи у багатонаціональних екіпажах (у тому числі разом із російськими громадянами) протягом останніх чотирьох років?

Це справді дуже важливе і чутливе питання. На початку повномасштабної війни ми очікували значної кількості звернень, пов’язаних із конфліктами на національному ґрунті у багатонаціональних екіпажах. Проте на практиці кількість таких звернень виявилася мінімальною.

Насамперед це стало можливим завдяки превентивним діям з боку ПРМТУ. Вже на ранньому етапі ми звернулися до Міжнародної палати судноплавства (ICS) та Міжнародної ради морських роботодавців (IMEC) з проханням забезпечити українських моряків на суднах у різних частинах світу додатковими засобами зв’язку: телефонними картками, доступом до інтернету та супутникового зв’язку. Це було критично важливо для підтримки зв’язку з їхніми родинами в умовах війни.

Крім того, ПРМТУ звернулася до ITF та її круїзної секції із закликом вплинути на круїзні компанії з метою уникнення заходів суден до портів російської федерації. Ми також публічно закликали судновласників і судноплавні компанії у всьому світі наслідувати приклад Великої Британії, яка однією з перших запровадила бойкот вантажних операцій у своїх морських портах та призупинила співпрацю з рф.

Додатково до цих дій, ПРМТУ послідовно виступала з позицією:

припинити найм моряків — громадян російської федерації;

надавати під час працевлаштування пріоритет українським морякам;

не допускати заходу суден з українськими моряками до портів рф.

Слід визнати, що відповідальні та добропорядні компанії, які цінують свої екіпажі та відкрито підтримують Україну, зробили відповідні висновки й адаптували свою політику. Водночас у світовій судноплавній галузі залишається так зване «субстандартне судноплавство» — сегмент, який часто ігнорує загальновизнані норми, керується виключно комерційними інтересами та не зважає на етичні чи безпекові аспекти. Боротися з такими практиками надзвичайно складно.

Попри це, завдяки системній роботі ПРМТУ та міжнародній підтримці, масових конфліктів у багатонаціональних екіпажах вдалося уникнути, а українські моряки отримали додаткові інструменти захисту та підтримки.

Чи зазнають українські моряки експлуатації через проблеми з документами та інші виклики?

Масштаб викликів і проблем, з якими зіткнулася Україна внаслідок збройної агресії, складно переоцінити. Уже п'ятий рік наша держава живе в умовах війни, де першочерговим завданням влади є збереження незалежності та свободи країни. У таких обставинах інтереси окремих, доволі вузьких професійних груп, зокрема моряків, об’єктивно часто відсуваються на другий план.

Водночас важливо наголосити, що українські офіцери займають третю позицію за чисельністю в Європі та відіграють ключову роль у світовому судноплавстві. Саме цю реальність ми постійно намагаємося донести до органів державної влади. У цьому нас активно підтримують наші міжнародні партнери — Міжнародна федерація транспортників (ITF), Європейська федерація транспортників (ETF), а також численні профспілкові колеги з різних країн світу.

ПРМТУ ініціювала звернення Генерального секретаря ITF до Президента України з проханням визнати моряків ключовими працівниками, що могло б надати їм додаткові правові гарантії та спростити низку процедур. На жаль, на сьогодні офіційної реакції на ці звернення ми не отримали.

Разом із тим, у діалозі з Адміністрацією судноплавства вдалося реалізувати одну з ключових пропозицій ПРМТУ — можливість оформлення паспорта моряка України за кордоном, зокрема у Варшаві. Це стало важливим практичним кроком для тисяч моряків, які перебувають поза межами країни.

Суттєвою проблемою залишається і процес імплементації змін до національного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, який, на жаль, може тривати роками. Саме ця повільність часто створює правову невизначеність і підвищує вразливість моряків.

Проблеми з документами дійсно існують, і як профспілка ми намагаємося допомагати нашим членам вирішувати їх виключно законним шляхом. Для цього було створено MTWTU LAW HUB, який надає безкоштовні інформаційні консультації та практичну юридичну допомогу членам Профспілки. Окрім трудових питань, ми також допомагаємо у справах, пов’язаних із мобілізацією. В окремих випадках наші юристи особисто супроводжували моряків, у тому числі під час перетину державного кордону та проходження необхідних процедур.

Підсумовуючи, можна зазначити, що для моряків, які перебувають в Україні та мають законні підстави для перетину кордону, системних проблем через документи немає. Більшість проблем мають не документальний, а воєнний характер. І з припиненням воєнного стану та завершенням війни ці питання, без сумніву, будуть врегульовані.

Ситуація з підготовкою моряків та ваша оцінка впливу війни на наступне покоління моряків?

Якщо говорити загалом, то цілком природно, що інтерес молоді до професії моряка поступово знижується. З’являються нові професії, які пропонують гідний рівень доходу без тієї специфіки, що притаманна роботі моряка. Водночас в Україні існують потужні морські традиції, тому професія моряка залишається досить популярною та соціально значущою.

Протягом останніх шести років я обіймав посаду Морського амбасадора доброї волі Міжнародної морської організації (IMO) в Україні, і значна частина моєї роботи була спрямована саме на популяризацію морської професії серед молоді. За цей період було проведено сотні заходів для курсантів і молодих моряків, а також реалізовано низку сильних та успішних проєктів у партнерстві з морськими навчальними закладами та міжнародними організаціями.

Серед таких ініціатив — спонсорські освітні проєкти у співпраці з Херсонською державною морською академією (ХДМА). На початку повномасштабної війни, у партнерстві з ITF Seafarers’ Trust, ми реалізували спеціальний проєкт для 50 курсантів третього курсу, які навчалися у ХДМА та паралельно за програмою Литовської морської академії. Сьогодні ці 50 хлопців і дівчат уже працюють офіцерами на суднах по всьому світу.

Наразі ПРМТУ реалізує ще три освітні проєкти для курсантів третього, другого курсу та першого курсу, по 10 осіб у кожній групі. Ці програми спрямовані на збереження кадрового потенціалу галузі та підтримку наступного покоління українських моряків.

Отже, ПРМТУ системно працює над популяризацією морської професії та здійснює реальні кроки з підтримки молоді, навіть в умовах війни. Ми щиро вдячні всім нашим партнерам, які підтримують ці ініціативи, підтримують Україну та поділяють цінності справедливості, солідарності й сталого розвитку морської галузі.