Недавні повідомлення про фальшиві прапори та зростання тіньового флоту справедливо викликали занепокоєння щодо морської безпеки, дотримання санкцій, екологічної безпеки — і, занадто часто як другорядне питання, прав моряків. Однак більшість досліджень досі не називають основну причину, що сприяє цьому.

Насправді ці процеси є передбачуваним наслідком того, що ITF понад 75 років тому визначила як систему «зручних прапорів» (FOC) – бізнес-модель, спеціально створену для приховування власників, фрагментації юрисдикції та послаблення контролю з прямими й руйнівними наслідками для моряків, морської безпеки та верховенства права на морі.

За моделлю FOC судновласники можуть реєструвати судна в державах, які не мають жодного реального зв’язку з власником, управлінням або експлуатацією – що прямо суперечить міжнародному праву відповідно до Конвенції ООН з морського права. В обмін на реєстраційні збори такі держави прапора забезпечують мінімальний нагляд і слабкий контроль, фактично продаючи суверенітет без належного наглядового забезпечення.

Як пояснив видавництву BBC генеральний секретар британської морської профспілки Nautilus Марк Дікінсон, коментуючи зростання випадків покинутих моряків, зокрема й на суднах «тіньового флоту», держави зручного прапора продемонстрували «повне самоусунення від відповідальності» за свої флоти та екіпажі, які на них працюють. Він наголосив, що відповідно до норм міжнародного права має завжди існувати «реальний, справжній зв’язок між судновласниками та державами прапора, під якими ходять їхні судна».

Юрисдикційна неоднозначність, яка дозволяє суднам змінювати ідентичність, маніпулювати реєстрами або працювати без ефективного нагляду, не є випадковістю. Вона закладена в саму бізнес-модель.

Саме тому фальшиві прапори й тіньовий флот продовжують поширюватися попри посилення санкцій, нагляду та різке зростання уваги з боку медіа й політиків. Галузь отримує прибуток від непрозорості. Держави прапора – у випадку найгірших порушників, де реєстри часто передані на аутсорсинг недобросовісним закордонним бізнес-структурам – отримують вигоду від м'якого регулювання. Разом вони створюють саме ті умови, за яких процвітають шахрайські реєстри, зміна ідентичності та безкарність.

І ті самі управлінські провали, що спричиняють фальшиві прапори, мають тяжкі гуманітарні наслідки.

Минулого місяця Міжнародна федерація транспортників оприлюднила нові дані, які свідчать, що 2025 рік став найгіршим за всю історію за кількістю випадків залишення моряків напризволяще. Понад 6200 моряків були покинуті на 410 суднах – це на 32% більше, ніж попереднього року, і шостий рік поспіль із зростанням кількості таких випадків.

Коли власник приховується, а відповідальність держави прапора розмивається, моряки залишаються беззахисними перед ідеальною бурею зловживань, спрямованих на отримання прибутку. Залишення напризволяще, невиплата заробітної плати, небезпечні судна, відмова у сході на берег і відсутність правового захисту – це не випадкові наслідки. Це прямі результати системи, створеної для уникнення відповідальності.

Така ж динаміка проявилася під час глобальної кризи зміни екіпажів, коли сотні тисяч моряків були змушені залишатися на борту суден протягом місяців після закінчення їхніх контрактів. Вкотре роздроблена юрисдикція та слабка відповідальність держави прапора дозволили урядам і судновласникам уникнути покарання, залишивши працівників у скрутному становищі.

Це не просто системні помилки. Це людські трагедії: ізольовані від своїх родин екіпажі, застряглі на іржавих суднах, де закінчуються запаси їжі, без зарплати або з недоплатою, далеко від дому, без будь-якої влади, яка готова чи спроможна втрутитися, адже власник зникає за шарами непрозорої реєстрації та ухилення держав прапора від відповідальності.

Втім, ризики виходять далеко за межі трудових питань. Система FOC підриває морську безпеку, захист довкілля та саме верховенство права – ризики, які політики більше не можуть дозволити собі вважати другорядними або теоретичними.

Якщо уряди серйозно налаштовані боротися з фальшивими прапорами та тіньовими флотами, вони мають перейти від реактивного правозастосування до подолання самої структури, що уможливлює зловживання. Розслідування урядів щодо FOC, які нині тривають у США, є необхідним і важливим першим кроком.

Зрештою, це означає забезпечення давно ігнорованого принципу реального зв’язку між прапором судна та його кінцевими бенефіціарними власниками, операторами й менеджерами. Це означає обов’язкову прозорість бенефіціарної власності як умову реєстрації та експлуатації. Це означає притягнення держав прапора до відповідальності, коли вони систематично не виконують своїх юридичних зобов’язань.

Фальшиві прапори, тіньові флоти та залишення моряків напризволяще – це не окремі проблеми. Це взаємопов’язані наслідки несправної системи, занедбаної десятиліттями урядової бездіяльності.

Історія дає чітке застереження: коли держави відмовляються від національних прапорів і законів каботажу, система контролю руйнується, а непрозорість стає нормою. А тінь використовують для приховування всілякої незаконності й кримінальності, зокрема порушень прав моряків.

Ми бачили це в десятиліття після Другої світової війни, коли економія витрат через FOC призвела до того, що альтернативна структура перестала бути винятком і стала нормою. І якщо не кинути виклик фальшивим прапорам як ключовому механізму існування тіньового флоту через майже нульову відповідальність і структурно нижчі витрати, ми ризикуємо тим, що ця система «підсиленого» використання фальшивих прапорів стане ще більш поширеною: ухилення перетвориться на домінуючу бізнес-модель, а дотримання вимог – на комерційною відповідальністю.

Ми повинні відновити й захистити судноплавство під національними прапорами та закони про каботаж, щоб повернути всю морську торгівлю у відкритий простір, де не буде місця для тіньового флоту і можливостей уникнути відповідальності, загроз національній безпеці, безпеці судноплавства та чесній конкуренції.

Поки цього не станеться, ці кризи повторюватимуться – під іншими назвами, в інших контекстах, але з тих самих причин.