З 4 вересня 2026 року в Україні набули чинності нові правила реагування на повітряні загрози, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1092.
Головне нововведення — офіційний поділ сигналів тривоги на два рівні небезпеки: «жовтий» та «червоний». Для підприємств та профкомів це рішення стало не лише черговим викликом, але й прямою підставою для термінового перегляду внутрішньої документації з охорони праці та запровадження відповідних заходів реагування на нові види тривог.
Градація загроз: у чому різниця?
Новий порядок чітко розмежовує типи небезпеки за джерелом їхнього походження. Жовтий рівень оголошується в разі загрози застосування ударних дронів (зокрема типу «Shahed»).
Червоний рівень сигналізує про безпосередню ракетну небезпеку, комбіновані ракетно-дронові удари або масовані атаки безпілотників.
Логіка нововведень передбачає, що за найвищого — червоного рівня, підприємства зобов’язані негайно припиняти будь-яку діяльність, а працівники та відвідувачі мають негайно прослідувати до безпечних місць.
Юридичні колізії щодо статусу укриттів
Постанова № 1092 оперує формулюваннями «постійні» та «тимчасові» укриття, не надаючи їм вичерпного юридичного визначення. Водночас Кодекс цивільного захисту України поділяє захисні споруди на сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні мобільні та найпростіші укриття (як-от цокольні та підвальні приміщення). У цьому контексті побутове «правило двох стін» у коридорах офісів не визнається укриттям та не звільняє роботодавця від відповідальності.
Умови роботи під час дронової загрози та перехідний період
При встановленні жовтого рівня небезпеки підприємства, установи й організації можуть продовжувати звичну діяльність, проте за суворо визначених умов. Робота дозволяється лише в тих приміщеннях і спорудах, де облаштовано постійне або тимчасове укриття для працівників та відвідувачів.
Для підприємств, в яких немає власних укриттів, передбачено тимчасове послаблення: продовжувати діяльність дозволено за наявності офіційного погодження з трудовим колективом, але не довше трьох місяців від моменту набрання чинності постановою — тобто до 4 грудня 2026 року.
Превентивні дії роботодавця та профкому
Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю України, обов'язок забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці покладається безпосередньо на роботодавця. Будь-який інцидент під час тривоги (наприклад, поранення працівників склом від вибухової хвилі) кваліфікується як виробнича травма та порушення вимог охорони праці.
А безпосередня задача профкому — здійснювати громадський контроль за дотриманням вимог з охорони праці, попереджати їх порушення та сприяти роботодавцю у створенні належних і безпечних умов праці.
Окрім забезпечення працівників доступом до належного та доступного укриття, рекомендується вжити наступні дії та прийняти документи, — у взаємодії керівництва підприємством і трудового колективу, представленого профкомом:
- протокол зборів трудового колективу щодо умов роботи під час дії жовтого рівня загрози;
- наказ керівника про організацію дій працівників та відвідувачів у разі оголошення тривоги;
- інструкції з безпеки (окремо для працівників та для відвідувачів) із детальним маршрутом прямування до захисних споруд;
- план заходів та Акт перевірки фактичної доступності найближчих укриттів (із зазначенням конкретних адрес сусідніх доступних сховищ);
- перелік відповідальних осіб та лист ознайомлення працівників з інструкціями під особистий підпис.
Відповідальне ставлення до заходів безпеки — не просто формальне виконання встановлених вимог, а те, що зможе зберегти життя та здоров’я працівників на робочому місці.
