ПРМТУ надіслав листа до Міністерства інфраструктури України та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні про відмову в погоджені проєкту наказу Міністерства інфраструктури України, що пропонує доповнити зразки кваліфікаційних документів моряків України нанесенням на документ QR-коду, за допомогою якого буде здійснюватися його перевірка (верифікація) будь-якою зацікавленою особою за допомогою електронних засобів.
Професійною спілкою робітників морського транспорту України (далі – ПРМТУ) опрацьовано проєкт наказу Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 18 жовтня 2013 року № 811» (далі – проєкт наказу), за результатами чого повідомляємо, що ПРМТУ не підтримує проєкт наказу з огляду на наступне.
Проєктом наказу пропонується доповнити зразки кваліфікаційних документів моряків України нанесенням на документ QR-коду, за допомогою якого буде здійснюватися його перевірка (верифікація) будь-якою зацікавленою особою за допомогою електронних засобів.
Однак, проєкт наказу не визначає, яка саме інформаційно-телекомунікаційна система (далі – ІТС) буде використовуватися для генерування (створення) таких QR-кодів.
Відповідно до статті 78 Кодексу торговельного мореплавства України, Порядку видачі кваліфікаційних документів особам командного складу суден та суднової команди морських суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 18 жовтня 2013 року № 813, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2013 року за № 1950/24482 (далі – Порядок № 813), оформлення та видачу кваліфікаційних документів морякам здійснюють капітани морських портів України, які на цей час входять до складу Державної служби морського та річкового транспорту.
Пунктом 2.1 Порядку № 813 визначені вимоги до порядку заповнення кваліфікаційних документів моряків.Зокрема, встановлено, що бланки кваліфікаційних документів моряків заповнюються з використанням комп’ютерної техніки за єдиною програмою на підставі даних, внесених до протоколу засідання ДКК.
Однак, зазначений пункт Порядку № 813 не визначає порядок та умови генерування (створення) QR-коду для його нанесення на кваліфікаційний документ.
Відповідно до пунктів 3.9 та 3.10 Порядку № 813, інформація щодо виданих капітанами портів кваліфікаційних документів моряків зберігається в електронній базі даних відповідної служби капітана порту. Капітани портів станом на 01 та 15 число щомісяця надсилають інформацію, зазначену в пункті 3.9 до Державного реєстру документів моряків.
На цей час ведення Державного реєстру документів моряків України здійснюється державною організацією «Інспекція з підготовки та дипломування моряків України» (далі – Інспекція).
Згідно з пунктом 2.2 Положення про ведення єдиного Державного реєстру документів моряків України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 08 січня 2003 року № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2003 року за № 86/7407 (в редакції станом на 09 грудня 2011 року) (далі – Положення про Реєстр), основним завданням Реєстру є підтвердження дійсності документів моряків.
Інформація для внесення до Реєстру на паперових та електронних носіях надходить від капітанів портів, які здійснюють видачу документів моряків відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками (далі- Конвенції ПДНВ) та навчальних центрів, що займаються підготовкою моряків, на договірних умовах за станом на 01 та 15 число кожного місяця.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства України, інформація про видані кваліфікаційні документи моряків вноситься до Реєстру вже після видачі цих документів капітанами морських портів України.
Однак, проєктом наказу не визначається, яким саме програмним забезпеченням та у який спосіб буде генеруватися QR-код за допомогою якого у подальшому буде здійснюватися перевірка такого документу у Реєстрі, а також спосіб отримання QR-коду капітанами морських портів для його нанесення на бланки кваліфікаційних документів моряків до їх ламінування.
Слід також звернути увагу, що відповідно до пункту 4.2 Положення про Реєстр, інформація, що стосується документів моряків, належить до категорії конфіденційної.
Враховуючи, що оформлення кваліфікаційних документів здійснюється капітанами морських портів, а ведення Реєстру забезпечується окремою державною організацією – Інспекцією, обмін інформацією між ними, у тому числі в частині згенерованих QR-кодів, повинен здійснюватися захищеними каналами зв’язку з дотриманням вимог законодавства України про електронний документообіг та захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Однак, за наявною інформацією, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України не проводилась державна експертиза комплексної системи захисту інформації жодної ІТС, що на цей час функціонує або може функціонувати для надання послуг громадянам України – морякам у сфері оцінки їх компетентності, видачі кваліфікаційних документів моряків та захищеного збереження відомостей про видані документи.
Крім того, ПРМТУ повторно звертає увагу на необхідність дотримання вимог Конвенції ПДНВ в частині вимог до оформлення кваліфікаційних документів моряків та забезпечення їх верифікації.
Відповідно до пункту 11 Правила І/2 Конвенції ПДНВ, оригінал будь-якого диплома, що вимагається Конвенцією, повинен знаходитися на судні, на якому працюєвласник диплома.
На цей час Конвенція ПДНВ не передбачає можливість використання будь-яких електронних кваліфікаційних документів моряків без наявності оригіналу паперового примірника.
Процедури використання електронних кваліфікаційних документів моряків на цей час розробляються Підкомітетом з людського фактору, підготовки та несенню вахти, а їх обговорення є предметом значних суперечок між державами – членами ІМО.
Зокрема, Підкомітетом з людського фактору утворена спеціальна робоча група з питань використання електронних сертифікатів моряків, технічним завданням роботи якої є :
- дослідження питань, які можуть виникнути при використанні електронних документів моряків: перевірки автентичності електронних документів, забезпечення безпеки даних; форми електронних документів; розташування серверів (зберігання); забезпечення конфіденційності інформації, а також будь-яких інших питань;
- визначення положень Конвенції та Кодексу ПДНВ, які необхідно змінити або доповнити з метою дозволити та полегшити використання електронних посвідчень та документів моряків;підготувка проєкту поправок, якщо це необхідно.
На 7-му засіданні Підкомітету у лютому 2020 року Робоча група презентувала звіт «Development of amendments to the STCW Convention and Code for the use of electronic certificates and documents of seafarers» (документ HTW 6/9), який містить:
- пропозиції визначення нових термінів для включення до Правила І/1 Конвенції ПДНВ, зокрема «Original form of a certificate» та «To hold the original form of a certificate on board»;
- посилання на норми Кодексу ПДНВ, які вимагаютьдодаткового коригування;
- проєкт Керівництва з використання Електронних сертифікатів та документів моряків.
Проєктом Керівництва визначаються терміни «Electronic certificate», «Electronic signature», «Unique tracking number», «Verification», «Printed version of electronic certificate».
Проєктом Керівництва, серед іншого, пропонується визначити, що:
1. процедура, яка використовується для електронної перевірки сертифікатів або будь-якого іншого обміну даними сертифікатів, повинна бути затверджена Адміністрацією, яка видає сертифікати. У цій процедурі слід вжити всіх необхідних заходів для забезпечення захисту від шахрайства та порушень безпеки;
2. форма даних електронного сертифіката повинна бути захищена від шахрайських маніпуляцій у спосіб, затверджений Адміністрацією;
3. електронний сертифікат повинен містити електронний підпис, унікальний номер відстеження, а також може містити іншу інформацію або характеристики для цілей перевірки;
4. фізичне місцезнаходження (зберігання) електронного посвідчення моряка повинно бути визначене Адміністрацією, що видає його, з урахуванням потреби Компанії та моряка у наданні його для перевірки;
5. сервер, який знаходиться під контролем або схваленням Адміністрації, що видає документи, повинен бути рекомендований як основне місце розташування електронних сертифікатів;
6. Адміністрації, які використовують веб-сайти для перегляду в Інтернеті або перевірки електронних сертифікатів, повинні забезпечити, щоб ці веб-сайти були побудовані та управлялися відповідно до встановлених стандартів захисту інформації для контролю доступу, запобігання шахрайству, стійкості до кібератак та стійкості до техногенних та природних катастроф;
7. електронні підписи, що застосовуються до електронних сертифікатів, повинні відповідати стандартам автентифікації, прийнятими Адміністрацією.
ПРМТУ наголошує на необхідності суворого дотримання загальновизнаних міжнародних стандартів, у тому числі вимог Конвенції ПДНВ, стороною якої є Україна.
ПРМТУ звертає увагу на необхідність:
- внесення змін до Порядку видачі кваліфікаційних документів особам командного складу суден та суднової команди морських суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 18 жовтня 2013 року № 813, в частині визначення яким чином буде генеруватися (створюватися) QR-код для його нанесення на бланк кваліфікаційного документу до ламінування;
- дотримання вимог пункту 11 Правила І/2 Конвенції ПДНВ в частині забезпечення видачі морякам оригіналів документів, оформлених на бланках, що мають відповідати вимогам, встановленим Технічним описом бланків документів, що засвідчують належну кваліфікацію моряків, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26 листопада 2004 року № 1046, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2004 року за № 1641/10240;
- впровадження комплексної системи захисту інформації державних інформаційно-телекомунікаційних систем, які функціонують в системі підготовки та дипломування моряків.
Голова
Професійної спілки робітників
морського транспорту України О.І. Григорюк
