У новому звіті ITF Seafarers' Trust і Всесвітнього морського університету (WMU) підкреслюється тривала відсутність відпусток на берег для моряків у всьому світі.
Проаналізувавши дані 5879 моряків, які взяли участь в опитуванні щодо берегової відпустки, дослідники WMU дійшли висновку, що понад чверть опитаних моряків взагалі не мали можливості зійти на берег, а третина змогла зробити це лише один або два рази протягом усього контракту, середня тривалість якого становила 6,6 місяця.
Звіт демонструє невтішну картину доступу до відпусток на березі та берегових послуг. Офіцери мали найменше шансів отримати відпустку на берег, а екіпажі офшорних суден і танкерів мали найменше шансів зійти на берег. Серед усіх респондентів, навіть якщо морякам вдавалося отримати відпустку на берег, 47% мали змогу провести на березі менше 3 годин, а загалом 93,5% проводили на березі менше 6 годин.
Дані свідчать про те, що перешкоди для відпусток на берег є численними і системними, серед них мінімальний склад екіпажів і надмірне навантаження, збільшення кількості інспекцій, заходи з безпеки в портах та прагнення до операційної ефективності, що скорочує час перебування в порту, відсутність берегових послуг і висока вартість транспортування. Усі ці та багато інших чинників створюють ситуацію, коли для моряків можливість відновитися під час перебування на березі стає недосяжною мрією в багатьох портах.
Кеті Хіггінботтом, голова ITF Seafarers' Trust, зазначила: «Це опитування підтверджує наші побоювання. Моряки не отримують берегової відпустки, тому що її не розглядають як необхідну умову для добробуту екіпажу та безпеки судна. Мова йде про загальну картину, і вона є суворою. Ми сподіваємося, що результати сприятимуть обговоренню та визнанню того, що моряки заслуговують на відпочинок від судна. Потрібні конкретні дії, аби зберегти можливість берегової відпустки».
У звіті чітко зазначено, що проблема є системною і багатогранною. У звіті чітко зазначено, що проблема є системною та багатогранною. Усі зацікавлені сторони — від прапорних і портових держав до агентів, судноплавних компаній та самих моряків — мають об’єднати зусилля, щоб забезпечити збереження та розвиток цього важливого елементу життя на морі. Усі сторони повинні усвідомити, що за відсутності належної уваги нинішня система ризикує повністю знищити берегову відпустку як життєздатну концепцію, що ще більше посилить навантаження на й без того перевантажену робочу силу.
